Євросолідарність готує зміни до закону «Про дипломатичну службу»
Скандал з новопризначеною пані послом в Болгарію показує нульову роль ВР і профільного комітету в кадрових дипломатичних призначеннях.
В США, наприклад, майбутній посол обов’язково проходить співбесіду з комітетом закордонних справ, цей комітет є одним із найвпливовіших в Сенаті та Конгресі і може заблокувати призначення.
В ВР нинішнього скликання роль комітету закордонних справ звелася до голосування за відрядження слуг, бо опозиції і це часто блокують.
Чи не вперше в історії української дипломатії представників профільних комітетів закордонних справ і євроінтеграції навіть не запросили на щорічну зустріч послів.
Хоч там була панель, присвячена міжпарламентській дипломатії. Але обговорювали її традиційно без депутатів, тільки з керівництвом ВР, яке перебрало на себе функції комітету закордонних справ.
Думаю, прийшов час ініціювати зміни в закон »Про дипломатичну службу». В парламентсько-президентській республіці має бути відновлено контроль за нашими дипломатичними призначеннями. Від цього тільки виграє євроінтеграція, парламентаризм і наш імідж за кордоном.
Європейська Солідарність вже готує такі зміни і днями зареєструємо їх!
Коли МЗС змушене давати офіційний коментар з приводу людини, яка ще не починала роботу, то, може, варто задуматися, чи варто тій людині, взагалі, займатися дипломатією під час війни?
У МЗС кажуть, що Олеся Ілащук, яку відряджають нашим Послом у Болгарію, отримала диплом із відзнакою за спеціальністю “Країнознавство” Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Але на її старих соціальних сторінках вказана освіта в російському закладі МИМ ЛИНК. Про це чомусь скромно мовчать. Як скромно мовчать і про інші її “досягнення” як фігурантки кримінальних справ…
Практику таких призначень котів у мішку на відповідальні ділянки дипломатичної роботи треба припиняти.
Будемо з колегами реєструвати законопроєкт, який би надав Комітету у закордонних справах впливу на призначення послів. Така норма була в законопроєкті про дипслужбу, який готувало минуле скликання, але, зрештою, була вилучена. То була помилка, яку треба виправляти.
Парламентський контроль може і мусить стати запобіжником кадрової вакханалії, коли суспільство не розуміє критеріїв відбору кандидатів на посади, від яких може залежати життя мільйонів.
