Вісті з фронтів. 19.12.2022

Костянтин Машовець

1. Білорусь, станом на вечір 19.12.2022 р.

Вздовж ДКУ розгорнуті наступні підрозділи зс рб:

– до 4-х десантно-штурмових батальйонів 38 одшбр (у районах населених пунктів Ужово, Кончіци, Пінська, Берестейської області, а також в районі населеного пункту Брагін, Гомельської області);
– зведений загін 5 обр СпП загальним обсягом до батальйону (у районі населеного пункту Іванове, Берестейської області);
– до 3-х повітряно-десантних батальйонів 103-ї опдбр (у районі населених пунктів Лельчиці та Гомель, Гомельської області, а також на полігоні “Берестейський”).

Окрім того, в районі с. Кіров Гомельська обл. фіксується робота мобільної групи радіоелектронної розвідки (РЕР) зс рб.

На території Білорусі також розгорнуто угрупування військ (УВ) зс рф в рамках так званого “регіонального сумісного російсько-білоруського УВ”, переважною більшістю це сили та засоби 2-ї гв. мсд 1-ї гв. ТА Західного ВО. Всього до 11.5 тисяч в\сл та 394 одиниці основних типів ОВТ, з яких:

– 146 танків,
– 84 ББМ,
– 85 артилерійських систем,
– 26 РСЗВ,
– 27 ПТЗ,
– 27 засобів ППО.

Розміщення особового складу:

– на полігоні “Обуз-Лесновский” – загальною чисельністю до 6400 військовослужбовців,
– на полігоні “Лепельский” – загальною чисельністю до 1310 військовослужбовців,
– на полігоні “Лосвидо” – загальною чисельністю до 1910 військовослужбовців,
– на полігоні “Осиповичский” – загальною чисельністю до 930 військовослужбовців,
– на полігоні “Доманово” – загальною чисельністю до 700 військовослужбовців.

Повітряний компонент російських військ, розгорнутий на території Білорусі:

– АБ “Барановичі” – 2 Су-30СМ, 3 Су-24,
– АБ “Мачуліщі” – 3 Миг-31К, 1 А-50У.

Наведена вище конфігурація зосередження та розгортання сил і засобів російських та білоруських військ на території рб поки що не дозволяє з повною впевненістю зробити висновок про високу ймовірність початку активної наступальної операції противника оперативно-тактичного масштабу з території Білорусі вже найближчим часом.

Однак, це зовсім не виключає її в подальшому або проведення активних наступальних дій противника тактичного масштабу, а також нанесення ураження по цілям та об’єктам на території України дистанційними засобами з території Білорусі протягом найближчого часу та в подальшому.

2. В ході бойових дій ЗСУ на Вугледарському напрямку вдалося взяти у полон військовослужбовців зі складу 1-го мсб 78-го мсп ім. Ахмат-Хаджи Кадирова 42-ї мсд 58-ї ЗВА Південного ВО зс рф, командир – полковник Зайнідін Зінгіев.

Полк було сформовано літом 2022-го року, в основному з числа мешканців Чеченської республіки. З 15.09.2022 року ця військова частина перебуває на території України в якості оперативно-тактичного резерву 58-ї ЗВА на Південному операційному напрямку.

Полк у складі усіх 3-х своїх батальйонів до початку грудня діяв на Оріхівському напрямку (в основному не ближче ніж 2-а та 3-а лінія оборони російських військ). На даний час – передислокований у Волноваський район Донецької області, де використовується російським командуванням побатальйонно в якості посилення своїх передових тактичних груп на Вугледарському напрямку.

Полк складається з 3-х мсб, 1-й та 2-й мають на озброєнні БТР-и, пікапи та вантажівки “КамАЗ” (в тому числі броньовані), 3-й має також декілька ББМ типу “Тайфун”. Роти по 86-90 чоловік, в кожному батальйоні – мінометна батарея (до 8-и 120-мм мінометів).

Радіообмін в середині полку здійснюється переважно чеченською мовою (бояться радіоперехоплення). Полк нібито має “подвійне” підпорядкування – російському військовому командуванню безпосередньо в зоні бойових дій і “голові республіки” в “оперативно-адміністративному відношенні” (що саме мається на увазі під цим терміном, геть не зрозуміло). Хоча, насправді, це усе виглядає геть фантастично, бо ця військова частина офіційно вважається одним з багатьох “лінійних” мотострілецьких полків російських збройних сил.

Через те, що полк особливо не кидали в “м’ясорубки” на передовій, втрати у нього порівняно невеликі. Але пару раз підрозділи 78-го мсп таки попадали “під раздачу”, тому втрати таки є. Нічим іншим особливим підрозділи цього полку на війні більше не запам’яталися, мабуть, за виключенням того факту, що якійсь час виконували роль таких собі “заградотрядов” на Мелітопольскому напрямку по відношенню до своїх “побратимів” з інших частин та з’єднань російського війська.

МПС особового складу полку сьогодні – не дуже. І хоча на фоні решти російського війська він виглядає у цьому відношенні “мотивованим”, однак, чим довше ці чеченці перебувають у зимових степах українського Приазов’я, тим менше в них виникає бажання взагалі воювати.

В цьому сенсі їх утримують “у лавах” 78-го мсп 2 речі – родини, які залишились на території Чечні, і добробут яких повністю залежить від Кадирова, та острах репресій з боку кремлівської окупаційної влади республіки по відношенню як до власних родин, так й по відношенню до них самих.

Поява та використання підрозділів 78-го мсп безпосередньо у боях в районі Вугледару свідчить також про дві речі:

– про важливе значення, яке російське командування приділяє цьому напрямку,
– не дуже добре реальне становище з резервами у росіян на цьому ж напрямку.

Адже введення у бій підрозділів 78-го мсп цілком очевидно вагомо підвищує вірогідність різкого зростання обсягів втрат у цих підрозділах. За що, звісно, “голова рИЦпубілки”, якому потакає саме бункерне чувирло, явно не буде роздавати цукерки російському військовому командуванню. Наважитись на такий крок російські “командЁры” могли тільки за дуже “поважних” обставин.

3. Командування військ противника на Сватівсько-Старобільському напрямку та в районі Кремінної продовжує спроби зупинити просування ЗСУ та “купировати” свої невдачі протягом останнього часу, зокрема:

– в район с. Площанка противник додатково перемістив 2 мср зі складу 5-го загону БАРС з метою підсилення оборони на цьому напрямку;
– організував та спробував контратакувати по 4-х напрямках – силами посиленої роти БТГр 74-ї мсбр 41-ї ЗВА від позицій у північно-східній частині Червонопопівки на відм. 176.6, силами двох взводів БТГр 35-ї мсбр 41-ї ЗВА при підтримці бронетехніки з тих же позицій у Червонопопівки у напрямку відм. 170.4, а також ротою 234-го дшп 76-ї дшд від Голікове у бік відм. 159.5;
– крім того, безпосередньо в районі Сватового противник знову спробував силами 423-го мсп 4-ї тд 1-ї гв. ТА та 9-го мсп 18-ї мсд прорватися від Коломийчихи на Стельмахівку та від Куземівки відповідно на Новоселівське.

В усіх випадках атаки противника закінчились безрезультатно. Більше того, в районі Червонопопівка – Площанка, а також Діброва, скажімо так, російських “пушкіністів” спіткала деяка невдача розміром від 1.5 до 2.5 км.

Автори