Вісті з фронтів. 10.12.2022

Костянтин Машовець

1. Спроба військово-політичного керівництва рф принудити керівництво нинішнього правлячого у Білорусі режиму до “більш активних” сумісних демонстраційно-військових дій у напрямку України, судячи зі всього, поки не дає якихось вагомих практичних результатів.

Режим Лукашенко продовжує тісну співпрацю із керівництвом країни-агресора (в першу чергу, щодо розгортання на території Білорусі різнорідного російсько-білоруського сумісного угрупування військ (СУВ)), але категорично відмовляється напряму, власними збройними силами приймати участь у гіпотетичних наступальних діях агресора або принаймні знаходить для цього вагомі аргументи перед Кремлем.

Зокрема, на даний момент у прикордонних із Україною районах розгорнуті наступні сили та засоби білоруського війська:

– 2 дшб зі складу 38-ї одшбр (район Ужово та Пінськ, Брестська обл.).
– зведений загін (до батальйону) зі складу 5-ї обр СпП (район с. Іванове, Брестська обл.).
– 2 пдб зі складу 103-ї опдбр (район с. Лельчиці та с. Брагін, Гомельска обл.).

Очевидно, що військове командування зс рб утримує у прикордонні з Україною на постійній основі виключно сили та засоби зі складу високомобільного компонента власного війська. Підсилення цього угрупування за рахунок підрозділів мотострілецьких та артилерійських частин і з’єднань відбувається лише періодично та на ротаційній основі протягом достатньо обмеженого часу.

Однак, у цьому контексті все ж-таки варто пам’ятати, що режим Лукашенка жодним чином не перешкоджає (а скоріше, сприяє) достатньо розгалуженій військовій активності своїх кремлівських партнерів на території Білорусі, яку він контролює.

Наприклад, триває інтенсивна бойова підготовка російської частини СУВ на білоруських учбово-тренувальних центрах і полігонах, а загальна її чисельність продовжує зростати (на сьогоднішній день вона вже сягнула позначки у 11 700 в\сл).

Хто забув, нагадаю, за словами самого Лукашенка, загальна чисельність російського війська у складі СУВ, цілком вірогідно, у кінцевому рахунку сягне від 22 до 25 тисяч військовослужбовців. І може не зупинитися на цьому…

2. Російське командування продовжує утримувати в Брянській та Курській областях рф зведені тактичні групи з метою відтягування певної частини Сил оборони України, й зокрема ЗСУ, від застосування на інших напрямках та ділянках фронту.

Для цього в обох областях зосереджені та розгорнуті відповідні сили та засоби, зокрема:

– тактичне УВ “Брянск”… (КП знаходиться в районі м. Стародуб).
– трьохбатальйонний 352-й мсп Територіальних військ (ТрВ) (продовжує процес формування та розгортання в районі с. Красный Стяг).
– 2 “зведених” батальйону 2-ї гв.мсд 1-ї гв. ТА (така собі дивізійна “збірна солянка”, укомплектована переважно “чмобіками”, зосереджена в р-ні м. Севск).
– окремо, 1 батальйон 15-го мсп 2-ї гв. мсд 1-ї гв. ТА (повнокомплектний, розгорнутий в р-ні с. Суземка).
– батальйон 423-го мсп 4-ї гв. тд 1-ї гв. ТА (доукомплектовується, в р-ні с. Кистер).
– зведена БТГр 51-го пдп 106-ї пдд (повнокомплектна, розгорнута в р-ні м. Стародуб).
– зведена рота 254-го мсп 144-ї мсд 20-ї ЗВА (ймовірно – залишки від полкової БТГр, яку вивели з північної Луганщини на відновлення в р-н Случевска).
– тактичне УВ “Курск”… КП розгорнутий в р-ні м. Рильськ.
– 3-х батальйонний 1244-й полк ТрВ (продовжує формування та розгортання в р-ні с. Алексеевка).
– мсб 380-го мсп 62-ї мсд ТрВ (новосформований, розгорнутий в р-ні с. Коренево, скоріш за все продовжує доукомплектування штатним ОВТ).
– зведений дшб 76-ї дшд (розгорнутий в р-ні м. Рильськ).
– точно такий же зведений пдб 98-ї пдд (розгорнутий в р-ні с. Глушково).
– “порепані” залишки БТГр 488-го мсп 144-ї мсд (відновлюються у р-ні м. Суджа).

Як бачимо, основу обох УВ складають так звані територіальні війська (в кожному по розгорнутому або такому, що розгортається, мсп), посилені низькою мотострілецьких та десантних підрозділів (це 7-8 “розрахункових” БТГр в кожному, в окремих випадках – неповного складу).

Очевидно, що цього замало, щоб наступати, але цілком достатньо, щоб оборонятися на окремих ділянках та напрямках. Питання полягає в іншому – чи вірить саме російське командування в те, що йому дійсно доведеться оборонятися в Брянській та Курській областях?

Наскільки я розумію, не дуже…

Те саме цілком можливо сказати й про Білгородскую обл. рф. УВ “Белгород”, КП розгорнутий в р-ні м. Білгород:

– зведений батальйон 3-ї мсд 20-ї ЗВА (скоріше за все, одна з БТГр дивізії, виведена на відновлення, зосереджена в р-ні с. Красная Яруга).
– ще одна БТГр зі складу 6-ї ЗВА (ймовірно, зі складу 25-ї мсбр, закінчує процес доукомплектування).
– БТГр зі складу 18-ї мсд 11-го АК (скоріше за все, доукомплектована, тре розуміти, готується до переміщення на територію України в північну Луганщину, зосереджена в р-ні м. Валуйки).
– посилена рота 51-го пдп 106-ї пдд (окремий зведений підрозділ, розгорнутий для дій саме у Білгородській обл. в р-ні с. Грайворон).
– і основа УВ – ТрВ, а саме – 1007-й мсп 63-ї мсд ТрВ (розгортається у самому м. Білгород)
– а також ще один 18-й мсб ТрВ (вже розгорнутий в р-ні с. Томаровка).

На мій виключно суб’єктивний погляд, усі ці розгортання та формування Територіальних військ рф у прикордонних з Україною областях не мають будь-якого вагомого військового значення, а є банальним елементом реалізації нової стратегічної концепції кремлівського керівництво по перетворенню СВО у так звану “народну війну” (звісно, з наступним продовженням мобілізації).

Прогнозую, що найближчим часом уся пропагандистська машина рф, усі її інформаційні структури та “к-Анали” цьому питанню нададуть дуже ВАГОМОГО значення. Усе це буде “висвітлюватися” у деталях, із захолоджуючими кров подробицями про зібрані по той бік кордону “орди кровожерливих бІндероФцеФ-ницістов” і таке інше.

3. На Старобільському напрямку противник продовжує намагатися шляхом чисельних контратак “купировати” загрозу своїй системі оборони по загальному рубежу Сватове – Кремінна.

Лише протягом останніх 2-х діб противник вчинив 5 спроб атакувати передові позиції ЗСУ з метою “виправити” становище в районі дороги Сватове – Кремінна та південніше, зокрема:

– по напрямку Красноріченське – південніше Площанки, атакував підрозділ 237-го тп 3-ї мсд 20-ї ЗВА (до 4-х танків при підтримці двох піхотних груп по 8-10 чоловік явно з метою відсунути ЗСУ від дороги Сватове – Кремінна) – безуспішно.
– Діброва – Серебрянське лісництво, атакував підрозділ 104-го дшп 76-ї дшд (до посиленого взводу, очевидно з метою забезпечити лівий фланг ударної групи, яка націлилась на Торське – Зарічне та Ямпіль) – безуспішно
– 2 атаки з позицій у Червонопопівки та Житлівки відповідно, у загальному напрямку на відмітку 170.4 провели підрозділи зі складу 752-го мсп 3-ї мсд 20-ї ЗВА та 55-ї мсбр 41-ї ЗВА (десь по посиленому взводу кожна, при підтримці артилерії та 3-4-х одиниць бронетехніки, і також з очевидною метою – зняти загрозу сполученню між Сватовим та Кремінною) – обидві закінчились безрезультатно, ЗСУ продовжують займати з північно-західного напрямку дуже зручні позиції для “впливу” на Кремінну.
– ну і до взводу 252-го мсп противника зі складу 3-ї мсд при підтримці танку та 2-х ББМ спробував просунутись зі свого вихідного рубежу на східній околиці Площанки у напрямку відмітки 185.2 В кінцевому рахунку, зустрінуті щільним вогнем і втративши 1 БМП підбитою, противник вирішив не випробовувати далі долю та відійшов на вихідний рубіж.

Очевидно, що командування військ противника на напрямку Кремінна – Лиман та Сватове – Куп’янськ, скажімо так, відчуває певний “дискомфорт” через те, що передові підрозділи ЗСУ по суті прорвались до його “ерогенних зон” (північно-західніше Кремінної та південніше Сватового) і не бажають звідти відходити. Тому організувати толком із розстановкою свій власний наступ у бік Лимана та до рубежу р. Жеребець (чого від нього, ймовірно, жорстко вимагає зверхулежаче начальство) в нього ніфіга не виходить.

Звісно, воно пробує і навіть “вишукує” для цього певні резерви, але наступати на Лиман, не забезпечивши при цьому північний та південний фланги для цього, рівнозначно відрубанню собі руки по лікоть.

Завтра продовжимо…

 

Фото: Генштаб ЗСУ

Автори