Ніякої логіки. Лише пусті російські емоції
До речі, як вам цей дитячий садок – розсилка листів з вибухівкою по посольствах України в світі? Сюди ж і кувалда з імітацією крові, яку росіяни надіслали європейцям?
Це настільки безглуздо і принижує рівень будь-якої держави, що навіть складно коментувати. Це рівень копіювання американських бойовиків, де так само в коробках комусь присилають виколоті очі ворога чи відрізаний палець. Росіяни повірили у свій образ мафіозі, і самі від цієї думки отримують екстаз. А світ дивиться на це і крутить пальцем біля скроні.
Логіка на росії взагалі дуже сумнівна річ. Взяти хоча б телеканал “Дождь”, який не зміг втримати свою імперську суть і все ж таки дав тріщину, глибоко всередині у них “свої” – це російська армія, гола і боса, якій треба допомагати. І ви сидите в європейській країні, а думками ви поряд зі своїми рідними чмобіками, навіть попри те, що злочини російської армії – це вже доведений факт.
Що цей приклад, що попередні – це емоції, якими керуються росіяни в будь-якому випадку. Ось, за словами військового експерта Романа Світана, випускати ракети по енергетиці України для росії вже давно не має ніякого стратегічного сенсу. Це не надасть їм ніякої переваги на фронті. З кожною наданою нам системою ППО результативність російських масованих ударів все менша. Щоб досягти вагомих успіхів, їм треба використовувати все більше ракет. Але ці тварі подумки – мафіозі чи герої зоряних війн, вони б’ють через емоції, а не логіку.
Росіяни люблять СЕБЕ у війні. Вони всі ці роки готували собі пропагандистську подушку з міфів про “атєчєствєнную” та власну “крутизну” в Афганістані, на Кавказі, в Сирії тощо, насолоджуються видуманими характеристиками своєї “нації”, яку “умом нє понять”. Звісно, що “нє понять”, – як можна розуміти інфантильність дорослих наче людей, які роблять ось таку дурню?
Вони знову і знову гинуть під Бахмутом, як гинули в Чорнобаївці, безглуздо. Вони місяцями беруть якесь село, а місто не втримують. Напевно, коли сенс твого життя тобі нав’язує примітивний “лідер”, а не ти собі сам, іншого результату й не буде.
Тому листи з вибухівкою – це навіть смішно. Бо щоб що? Кувалди до Європарламенту – це смішно. Бо щоб що? Гинути однією нескінченною масою в одній точці, яка зрештою перетвориться на добриво для чернозему, – це теж може бути смішно, це такий чорний гумор, коли здивований українець вбиває якусь масу вже не роздивляючись, що це, хто це, скільки йому років, чи вміє він воювати, чи він просто мобілізований напівсліпий програміст з Ростову або будівельник з якоїсь російської діри, – він, українець, просто перемелює цю масу вже без розбору, змішуючи з багнюкою донбаських степів.
Вони всі там опиняться – зі своєю “величчю”, з листами до посольств, з кувалдами, та які відсиділи на зоні. Всі ті, хто опускав в тюрмі Пригожина, чи сам був опущений, всі півні чи бородаті поціновувачі овець, всі ті, хто не знав, куди їде, і всі ті, кому було байдуже на Україну до цього дня. Різниця лише в місці, де кожного з них поховають. Якщо поховають.
А потім ті, хто вважає себе інтелігентом, поціновувачі “русского балєта” та Пушкіна, нехай знову задають риторичні питання: “Кто віноват” і “Что дєлать?”.
І в цьому теж не буде ніякої логіки. Одні пусті російські емоції.
