Заперечення очевидного
Ця заява наришкіна може комусь здатися п’яною маячнею хворої психіки. Але насправді вона є повторенням давніх планів і, головне, пропагандистських тез рф:
– росія разом зі сподіваннями про «взяти Київ за три дні» справді мала надію на заклики західноукраїнських областей щодо приєднання до Польщі. Росія так давно гралася з сепаратизмом і організацією сепаратистських рухів у різних українських регіонах, що сама повірила в їх реальність. Це ж проконало при домовленості радянського режиму з гітлерівською Німеччиною в пакті Молотова-Ріббентропа? Те, що світ змінився, і що змінилася Україна, в кремлі воліли не помічати.
– росія продовжує наполягати на тому, що Україна є «штучним» утворенням, а тому «розпад неминучий», і «референдуми» – це інструмент розпаду.
– і головне, путінська росія не здатна визнати суб’єктність України. Це смерть всіх її концептів. Бо насправді визнання української суб’єктності всім світом, що вже відбулося, – це і є тотальний програш росії у цій війні. Це завоювання справжньої незалежності і вибороте власне місце в світі.
За цей час українці завершили етап формування політичної нації і нарешті постали як ніколи єдиним організмом з величезним усвідомленням базових стовпів власної державності в форматі Армії, Мови, Віри і з геополітичним визначенням на користь ЄС і НАТО, які сьогодні є найближчими ніж будь-коли в українській історії.
Саме так виглядає стратегічна і повна поразка рф. І саме ці очевидні речі так пробує заперечити товаріщ наришкін.