Новий пакет допомоги США. Те, що треба тут і зараз

Кирило Данильченко на сторінках ЛБ аналізує новий пакет допомоги від США на 400 млн доларів.


Кирило Данильченко

Новий пакет допомоги від США на 400 млн доларів виглядає досить незвично на тлі звичних уже сотень тисяч снарядів, додаткових ракет для реактивної артилерії та броньованих “Хамві”. І він, безперечно, є реакцією на ракетні обстріли об’єктів критичної інфраструктури та прильоти “шахедів” по підстанціях, плюс одночасно — розширенням допомоги для подальшої маневрової фази.

Отже. Буде модернізована неназвана кількість ракет ЗРК MIM-23 Hawk для подальшої передачі Україні у рамках повноважень президента США. Причому, так само незрозуміло, передаватимуть із наявності США зі зберігання через капітальний ремонт чи віддав хтось із союзників. Більш-менш нові Hawk “Фаза 3” зараз перебувають на озброєнні у Греції, Румунії, Швеції, Іспанії.

Іспанці вже відвантажили нам одну батарею, однак навряд чи вони потягли б навчання та постачання самотужки.

Якщо згадати, що Румунія придбала у Нідерландів 8 комплексів (по два взводи, оглядову та бойову РЛС у кожному, 213 ракет на всіх) у 2004 році за 23,5 млн євро, плюс витрати на систему зв’язку та переспорядження ракет, то Київ у найближчому майбутньому отримає явно не одиничне постачання.

Інформація, що США готують передачу самих ЗРК вже була, тепер є чіткий сигнал щодо модернізації засобів доставки.

Пуск ЗРК Hawk
Чим вони гарні?

Це об’єктове ППО, здатне швидко змінювати позицію. Тобто не підійде поблизу лінії фронту, де може прилетіти реактивна, натомість прикриє склади, мости, каскад ГЕС, трансформатори, ТЕС у тилу — те, на що спрямовані зусилля РФ у їхній кампанії ударів по українській генерації.

MIM-23 Hawk “Фаза 3” оснащений цифровими 3D кольоровими моніторами повітряної обстановки, пов’язаний з новими оглядовими РЛС з фазованими решітками, може вражати цілі в умовах радіоелектронної боротьби.

Засоби доставки в американських ЗРК працюють на дальність в 45 км та 20 км по висоті.

До них у свіжих версіях доданий новий підривник і більше фрагментування уламків до 35 грамів, щоб змушувати більш ефективно детонувати крилаті та балістичні ракети.

Що дасть подібна допомога?

Якщо це мінімум “Фаза 3” (а навряд чи більш ранні ітерації живі), то командні пункти можуть обмінюватися інформацією з оглядовими SENTINEL в реальному часі, створюючи карту ситуативної обізнаності, де більша частина роботи (швидкість, висота, азимут, кут цілі) виконується автоматично.

Причому, пуск можна зробити не з включеного бойового радара, а, наприклад, по оптичному каналу, у тому числі інфрачервоному, вночі.

Повільні “шахеди” в зоні відповідальності повинні досить швидко закінчитися, крилаті ракети будуть уражені з ймовірністю 0.85, балістичні цілі мають шанс завестись у повітрі, якщо вдало ініціювати за їхнім курсом детонатор, нафарширувавши його елементами ураження.

Це зніме навантаження на об’єктове ППО і дозволить звільнити частину “трьохсоток” та “буків” для завдань, де потрібна мобільність — у червоній зоні.

Плюс спеціалізація MIM-23 Hawk — це одночасне відбиття масованого нальоту цілей на різній висоті, зокрема на гранично малій — наприклад, літаків і КР, що притискаються до радіогоризонту.

А в останніх ітераціях з комплексом ще й випробовували ракети AIM-120, які нам передає Британія та США до NASAMS, – там і уніфікація, і “вистрілив-забув”, і стрільба в задню півсферу, коли виріб не потрібно тримати променем наведення, він сам розвертається і наздоганяє ціль.

Пускова установка ЗРК NASAMS

Це гарне постачання, важкі ракетні системи середньої дальності, з потужною головою і поєднувані з тими радарами, що нам передавали союзники — плюйте у вічі тим, хто заспіває пісню про застарілі древні технології.

Країни типу Греції, Єгипту, Туреччини, Йорданії будуть використовувати їх у найближчому майбутньому. Та іспанські – явно не остання нам передача.

Танки

Чехія отримає гроші від США за 45 Т-72б. І ще за 45 БТТ сплатять Нідерланди. На секунду, це танкова бригада в три батальйони.

Танки, на які не потрібно перевчати екіпажі, ми їх ремонтуємо, обслуговуємо, сумісні з розхідниками та якістю палива, динамічною бронею.

Крім того, Прага багато років виробляла Т-72 за ліцензією, а значить має у своєму розпорядженні ЗІПи і двигуни.

Навіть якщо це була б базова немодернізована версія, без італійської системи управління вогнем, сусіди оцифровували зв’язок і мають до них бронебійні оперені снаряди з вольфрамовим сердечником.

І це тут і зараз, а не підняте з гноївень через рік.

Тим паче, що до пакета входить і модернізація — чехи добре освоїли її для своєї армії.

T-72. Фото: Генштаб ЗСУ

Судячи з темпів, які взяли чехи, Т-72 вони нам передадуть майже до самого денця із запасів. Ось так працює НАТО — східний фланг передає партнерам свою техніку Варшавського пакту, з якою вони сумісні за тилом і запчастинами.

А сильніші економічно країни пізніше переозброюють неофітів на сучасні машини, коли напруження конфлікту спаде і буде час освоювати нову техніку, готувати ремонтників та навчальні частини.

250 колісних М1117 “Guardian” — такий собі БРДМ на максималках, бойове таксі здорової людини. Стрімка, маневрова 15-тонна машина 4х4, заточена працювати як розвідувальна, патрульна, вогнева підтримка, постачати піхоту на передовій лінії. Здатна постояти за себе в модифікації озброєної 40-мм Mk 19, гранати яких HEDP можуть прошивати 75 мм сталі.

Цілком, до речі, непростий горішок для противника — керамічна броня на М-1117 здатна тримати в лоб 12.7, а оператор в одномісній вежі оснащений нічним прицілом і можливістю працювати і з великокаліберного кулемета, і з гранатомета, у той час, як піхота відпрацьовує важчі цілі з ПТРК.

Днище стійке до підриву 5.4 кг вибухівки, система, що дозволяє їхати на спущених колесах, лебідка, пасивні прилади нічного бачення для водія, система гасіння пожеж, протиосколковий підбій — “Guardian” забезпечений можливостями для рубки на передку.

Фото: Мілітарний

Вкладиші для їзди з пошкодженими шинами після вибуху придорожньої бомби в Іраку дозволили БТР дошкандибати до бази майже за 38 км.

Живий чудовий апарат, випробуваний у Колумбії у боях з картелями, в Іраку, в Афганістані. Найпопулярніша версія — це бронетранспортер, здатний перевозити відділення, та патрульний. Але частину машин уже перероблено в командно-штабні, частину — в амбуланси, частину — на евакуатори легкої техніки.

Ще є версія “Броньований лицар” — для елементів Combat Observation and Lasing Team. Там стоїть далекомір і лазерний цілевказівник, що дозволяє “лицарю”, стійкому до близьких приходів мін і осколків, висуватися на передок, тримаючи мітку на цілі. І по ній у підсумку прилітає Excalibur S, який наводять по координатах супутника, а пізніше його наводить на ціль, що змінює координати, лазерний трекер.

1100 ударних БПЛА Phoenix Ghost — були передачі навесні та влітку по 200-300 штук, а зараз ми бачимо різке зростання виробництва. За великим рахунком, про них, як і раніше, у вільному доступі є тільки те, що це камікадзе, здатні перебувати в повітрі 6 годин і в змозі пробивати “жорсткі цілі”. Значить так треба, що тут ще сказати. Але швидкість, з якою промисловість США доводить концепцію на запит Києва до сотень штук на місяць, захоплює.

Phoenix Ghost. Фото: wrrv.com

Катери – 40 штук. Єдині річкові броньовані катери, що спадають на думку, це Small Unit Riverine Craft – 12-метрові судна з транцем і апареллю під вихід десанту. Броньовані пакетами від легкої стрілецької, озброєні кулеметами 50 калібру та 12.7, гранатометами Mk 19, з яких оперують ПЗРК.

Крім північної ділянки Дніпра, де необхідно швидко реагувати на “шахеди” та можливе загострення біля кордону Білорусі, є й ділянка Херсона. США працювали ними в Іраку на Євфраті, це флот “бурої води” – постачання, спеціальні операції, мала зенітна артилерія проти дронів, патруль, наведення артилерії із закритих позицій у дельтах річок, десант через апарель.

Передача MIM-23 Hawk від Іспанії, пошук їх робочими в інших країнах, переспорядження та модернізація ракет — спроба недорого та ефективно вирішити проблему з ударами по ЖКГ, де від ППО не потрібна мобільність. Танки, бронетранспортери та катери – приціл на майбутню мобільну фазу.

Як і раніше США досить швидко і уважно реагують на наші запити, за досить невеликі для їхньої економіки кошти, відповідаючи асиметрично, передаючи допомогу, яка потрібна тут і зараз, а не через місяці та роки освоєння.

Цю допомогу для нашої здатності вести війну проти супротивника, який переважає, неможливо переоцінити.

Джерело