Вісті з фронтів. 27.10.2022
1. ЗСУ на Сватівському напрямку дуже близькі до того, щоб перерізати дорогу Р-66 (звісно, де саме, не скажу), але підкреслю, що значна її ділянка між Сватовим і Кремінною вже знаходиться під їх ефективним вогневим контролем, ділянка північніше Сватового вже перерізана, принаймні у двох місцях. Тому командування військ противника вимушено здійснювати МТЗ свого тактичного угрупування в районі Сватового виключно через Троїцьке, або вкругаля через Старобільськ.
2. Тактична група військ противника (до 3-х БТГр, ймовірно, зі складу 3-ї мсд 20-ї ЗВА, підсилених 2-а “стрілецькими батальонами мобілізаційного резерву” 2-го АК) в очікуваний наступ на Зарічне та Торське так і не перейшла. Спробувала силами двох взводів за участі 3-х одиниць бронетехніки просунутись у південно-західному напрямку (треба розуміти, своєрідна розвідка боєм) – безрезультатно.
3. Підрозділ 27-ї мсбр 1-ї гв. ТА (до “зведеного батальйону”), що обороняється по рубежу Володимирівка – Куземівка та прикриває напрям на Нижню Дуванку, вночі 24-25.10.2022 зазнав масованого вогневого ураження з боку передових підрозділів ЗСУ. Після чого російське командування попередило його про високу ймовірність переходу підрозділів ЗСУ у наступ з напрямку Берестове (Харківська обл.), однак цього не сталося, і противник отримав можливість і був вимушений наступні 2 дні поповнювати його живою силою та декількома одиницями ОВТ.
4. Підрозділи противника, які обороняються західніше та південно-західніше Сватового (ймовірно, мова йде також про підрозділи 20-ї ЗВА) по рубежу Райгородка – Нововодяне, зазнали значного вогневого ураження й тепер, за визнанням їх командування, перебувають “на межі боєздатності”, внаслідок чого вимушені поступово відходи у північно-східному напрямку. Відстань між позиціями передових підрозділів ЗСУ, які продовжують поступово просуватися у бік Сватового з південно-західного напрямку, та околицями міста скоротилася до 12 км.
5. На правому березі Сіверського Донця противник (силами 1.5 БТГр 74-ї мсбр 41-ї ЗВА, “зведеного штурмового загону” БАРС-13, 19 та БТГр зі складу 4-ї мсбр 2-го АК) продовжує свої “купирующие” атаки зі сходу в напрямку східних околиць Білогорівки та з боку ЛНПЗ в напрямку на Верхньокам’янське.
Головна мета, очевидно, не допустити за жодних обставин просування ЗСУ у трикутник Шипилівка – Привілля – Новодружеськ та до рубежу Золотарівка – Верхньокам’янка. Адже якщо це станеться, то положення російських військ в районі Лисичанська та Кремінної – Рубіжного дуже різко погіршиться.
6. Протягом 2-х діб противник продовжував вперті атаки північніше Бахмуту, прагнучи таки прорватися до Красної Гори через Бахмутське та Соледар з одного боку й одночасно атакуючи в районі Підгороднього – безрезультатно.
Більше того, після несподіваної контратаки підрозділів ЗСУ в районі заводу СІНІАТ ТДВ дві доби тому підрозділи пвк “вагнер”, які до цього наступали з боку Покровського в напрямку східної околиці Бахмуту, були вимушені відійти принаймні на 1.5 км та перейти до оборони.
Південніше міста принаймні 2-і посилені роти зі складу 31-ї одшбр та підрозділи 6-го мсп 2-го АК, посилені окремими танками тбн “Дизель” 1-го АК і 3-м “штурмовим загоном” пвк “вагнер”, намагаються пробитися у Бахмут шляхом наполегливих атак з боку перехрестя доріг М-03 та Т-0504 і також через Опитне, Іванград. Поки також безрезультатно.
7. На Авдіївському напрямку противник також суттєвих змін на свою користь не добився. Наполегливі атаки по рубежу Водяне – Опитне та Піски – Первомайске південніше Авдіївки та північніше неї у районі Красногорівки, з очевидною метою прорватися на флангах Авдіївського району оборони ЗСУ та оточити його, продовжують носити впертий, жорсткий, однак безрезультатний для противника характер.
Південніше Авдіївки “головними дійовими особами” виступають добре знайомі ЗСУ підрозділи 1-ї “слов’янської” мсбр 1-го АК, ошбн “сомали” та орбн “спарта”. Через великі трабли цього наступу, пов’язані з періодичними контратаками ЗСУ, командуванню військ противника доводиться підключати до цих атак також окремі підрозділи 9-го мсп, ошбн “Шторм” та омсбн “П’ятнашка”.
Фото: Генштаб ЗСУ
