Дефіцит боєприпасів російських окупаційних військ

У россиян начали возникать проблемы, дефицит с боеприпасами. Именно такие сообщения мне все чаще попадаются на глаза, да еще и сопровождаемые некими очень красивыми графиками и таблицами.

Что же, дабы не испытывать чрезмерно завышенных надежд о том, что завтра у них закончатся снаряды калибра 122-мм, 152-мм и прочие, а затем задавать в течение следующего полугода совершенно неуместные вопросы, поясняю.

В начале полномасштабного вторжения рф в Украину многие, и я в том числе, говорили о том, что так или иначе, но ракетное вооружение, крылатые ракеты, авиационные, баллистические у россиян должны закончиться.

И вот буквально через неделю уже звучали язвительные вопросы от многочисленных “экспертов” с диванов о том, что обстрелы продолжаются! Правда, эти “эксперты” не обратили внимание, что по сравнению с февралем уже в марте обстрелы данной номенклатурой вооружений сократились на 15%-20%.

Затем, когда ежедневные обстрелы вышеупомянутой номенклатурой прекратились, стали происходить все реже и реже, те же самые “эксперты” стали тыкать пальцем на обстрелы ствольной и реактивной артиллерией, демонстрируя уровень своих познаний в новых красках.

Что же, поговорим о боеприпасах ствольного и реактивного типа. И да, они действительно становятся у россиян дефицитными – это правда. Но давайте без преждевременной эйфории.

На сегодняшний день практически все склады БК в Курской, Белгородской и Ростовской области истощены. Основная масса поставок боеприпасов ведется со складов ЦВО и ВВО. А это тысячи километров, и с таким подвозом просто невозможно осуществлять качественное обеспечение БК передовых подразделений.

На сегодняшний день российское командование по договоренности с Минском получило доступ к 1405, 1398, 1886 складам и 25, 43, 46 арсеналам хранения боеприпасов. За август они вывезли более 12 тыс тонн боеприпасов для сокращения времени подвоза.

Вот только беларуская кубышка не бесконечная, особенно в условиях, когда без тактики огневого вала россияне не могут ни наступать, ни обороняться. А это тактика мега-прожорливая.

Следующий, очень важный момент – практически на всех складах в россии боеприпасы хранились не в совсем приемлемых условиях, и значительная часть из них попросту не пригодна к применению. А потому разного рода таблицы с отстрелянным БК и которые теоретически еще есть на хранении можете смело выкидывать, потому как они не отражают реальной ситуации.

Напомню, что помимо складов и центров хранения БК у россии все же есть и производство боеприпасов, что изначально говорит о том, что БК у них не закончится в ноль никогда, а именно будет расти степень его дефицитности.

Суммируя.

В ближайшее время, месяца 2-3, РОВ еще будут обеспечены боеприпасами всех калибров по мере необходимости. Они не смогут реализовывать тактику огневого вала повсеместно, а исключительно на отдельных и узких участках фронта.

В конце осени, начале зимы ситуация с БК перейдет из дефицитной к острокритической. Стрелять они не прекратят, конечно же, но смогут делать это со значительно меньшей интенсивностью, что в значительной степени скажется на их возможности держать оборону по всем плацдармам. Ведь как держать оборону, если тебе необходимо выпустить в сутки 60 тысяч снарядов, а тебе подвезли 10 тысяч. А завтра 5 тысяч. А послезавтра вообще не было подвоза.

Як то кажуть, Christmas is coming!

До відома…

– Середній граничний експлуатаційний настріл на один ствол 122-мм або 152-мм (найбільш поширені в російські ствольній артилерії калібри) сягає в середньому від 2000 до 3000 пострілів в залежності від типу та виду артилерійської системи та типу боєприпасів, які використовуються. На сьогоднішній день від 85% до 87% їхньої арти дуже близькі до вичерпування цієї норми.

– Так само стволи танкових гармат мають схожі показники – від 240 пострілів (бронебійним підкаліберним снарядом) до 480 пострілів (офс-ом), лише чверть російських танків, які в них є, НЕ вичерпали цей ресурс.

– Перед вторгненням рф мала запас боєприпасів основних великих калібрів приблизно у 15 млн. штук, навіть за самими обережними підрахунками і з урахуванням виробництва у 1.4-1.5 млн. штук на рік, російська армія ВЖЕ витратила в Україні та інших місцях (наприклад, у Сирії) не менш як 7.5 млн. штук цих боєприпасів (якщо брати добові показники у 25 000 пострілів під час порівнянного “затишшя” або 45-60 000 пострілів під час інтенсивних бойових дій).

До речі, цілком можливо, що статистичні дані щодо наявності в рф “довоєнних” запасів БП та її здатність їх виробляти, м’яко кажучи, трохи перебільшенні. Принаймні, наприкінці так званої Другої Чеченської кампанії (яка жодним чином не співставна за розмахом та обсягом ведення бойових дій з війною в Україні) ВСІ основні угрупування російських військ, які діяли на території цієї республіки, були вимушені різко обмежити добові норми розходу боєприпасів основних калібрів.

Це не я стверджую, це пишуть самі росіяни у “Інсайдері”.

Тому, коли я знову й знову бачу у коментах черговій стогін про “безмежні” запаси росіян, які нібито дозволяють їм вести війну в Україні безкінечно довго, мені хочеться побажати такому стогнущому пійти й розбити собі лоба об стінку.

Фото: Генштаб ЗСУ