Керівництво ОРДО продовжує свідомо блокувати відновлення критичних об’єктів цивільної інфраструктури Донбасу
Українська сторона СЦКК констатує: 11 серпня НЗФ ОРДО в черговий раз завадили патрулям ОБСЄ на чолі з першим заступником голови Місії Александром Хугом здійснити огляд та з’ясувати обсяг ремонтно-відновлювальних робіт на Красногорівській газорозподільчій станції, яка розташована поблизу лінії зіткнення.
НЗФ ОРДО відкликали гарантію безпеки на час перебування поблизу станції патрулів ОБСЄ, мотивуючи вигаданим приводом, про нібито обстріл з боку підрозділів ЗС України ввечері 10 серпня пожежної машини на околиці Донецька. Справжня ж причина зриву зазначеного заходу — це прагнення у будь-який спосіб не дати Александру Хугу та співробітникам Місії потрапити на Красногорівську ГРС.
Такими діями керівництво ОРДО цілеспрямовано намагається створювати передумови для виникнення гуманітарних та екологічних катастроф на території підконтрольній Уряду України, свідомо ігноруючи усі заявки на забезпечення режиму «Тиші» під час ремонту та відновлення критичних об’єктів цивільної інфраструктури.
Вже більше трьох років Красногорівка та Мар’їнка залишаються без газопостачання, а це загалом 26000 людей, 13 газових котелень, 6 шкіл та 5 дошкільних закладів. Зупинено роботу майже всіх найближчих провідних підприємств, на яких працювала більшість місцевих мешканців: «Красногорівський вогнетривкий завод», молочний завод «Лактіс», «Мар’їнский хлібозавод». За весь цей час НЗФ ОРДО жодного разу не надали гарантій безпеки для проведення ремонтно-відновлювальних робіт на Красногорівській ГРС.
Крім того, 6 червня 2017 року внаслідок обстрілу з боку НЗФ ОРЛО була виведена з ладу газорозподільча станція поблизу села Кримське. Без газу залишилось близько 3000 місцевих мешканців, три школи та лікарня. І знову, жодних гарантій безпеки на час ремонту з боку НЗФ ОРЛО за два місяці надано не було.
Не менш складна ситуація складається сьогодні й з іншими критичними об’єктами цивільної інфраструктури Донбасу.
Через пошкодження ділянки водоводу «Горлівка-Торецьк», які виникли внаслідок обстрілів ще на початку січня 2017 року, вода затоплює шахти імені Артема та «Південну». На поверхню підіймається газ метан, який потрапляє у підвали житлових та виробничих будівель, що може призвести до вибухів та отруєння людей.
За підрахунками комунальних служб Торецька, щоденно з водоводу витікає близько 12 тисяч кубометрів води. Від того, майже 35 тисяч мешканців міста отримують воду лише дві години на добу. З підвищенням температури повітря, Торецьк живе під постійною загрозою виникнення епідемії інфекційних захворювань.
З початку 2017 року підприємством «Компанія «Вода Донбасу» направлено до СЦКК 8 заявок на забезпечення безпечного виконання ремонтно-відновлювальних робіт на водоводі, по кожній з яких українською стороною СЦКК в найкоротші строки були отримані гарантії безпеки від Збройних Сил України та надіслані відповідні звернення російській стороні СЦКК щодо сприяння в отриманні письмових гарантій безпеки від представників ОРДО. Однак жодної відповіді на ці заявки від керівництва ОРДО й досі не отримано.
Інша загроза техногенної катастрофи існує також поблизу Торецька. На місцевому фенольному заводі вже понад два роки необхідно провести роботи по укріпленню протиаварійного захисту дамби шлаконакопичувача. На сьогоднішній день в цьому штучному резервуарі зібралося майже 33 тисячі тонн рідких відходів, що містять фенол, нафталін, формальдегіди, сірчану кислоту, нафтопродукти та інші хімічні сполуки, що утворилися в процесі роботи підприємства. Внаслідок обстрілів, на цьому об’єкті підвищеної небезпеки виведено з ладу трубопровід, через який здійснювалась відкачка води. Від того, рівень рідини в шлаконакопичувачі найближчим часом може досягти критичної позначки. Його переповнення може призвести до руйнування дамби і тоді отруйний потік може хлинути на найближче селище Новгородське, а потім потрапити до річки Кривий Торець та далі в Сіверський Донець, який є одним із джерел питної води для всієї Луганської та частини Донецької області.
З початку 2017 року «Торецький фенольний завод» надіслав 9 заявок на забезпечення безпеки під час виконання ремонтно-відновлювальних робіт на дамбі шлаконакопичувача. Збройні Сили України надали гарантії безпеки по всім заявкам, у той час, як від представників ОРДО й досі не отримано жодної гарантії.
Всього протягом лише липня-серпня 2017 року на адресу СЦКК надійшло 78 заявок від підприємств на забезпечення режиму «Тиші» під час проведення ремонтно-відновлювальних робіт поблизу лінії розмежування сторін. Від Збройних Сил України надано гарантії безпеки по 72 заявкам. НЗФ ОРДО за цей же час не надали жодних гарантій на проведення робіт на території, підконтрольній Уряду України.
Ця статистика вже вкотре доводить, що керівництво ОРДО продовжує цинічно ігнорувати інтереси цивільного населення по обидва боки лінії розмежування, демонструючи абсолютну незацікавленість у забезпеченні екологічної та гуманітарної безпеки регіону, а також у відновленні цивільної інфраструктури Донбасу.
Українська сторона СЦКК
