«Слугам» і Євросоюз не на часі
Нинішнє голосування на засіданні Комітету з питань інтеграції України до ЄС показало, як колеги зі Слуги народу ладні поступитися рекомендаціями Ради Європи щодо України, аби протягти зручний для влади висновок щодо законопроєкту.
Розглядали на позачерговому засіданні доопрацьований Проєкт Закону Про медіа №2693-д. Секретаріат Комітету підготував професійний, розгорнутий висновок, в якому серед іншого було вказано, що в нинішній редакції проєкт порушує положення пункту 12.4 Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи 1466 (2005) від 05.10.2005 року. Цей пункт чітко вказує, що Україна:
- має перетворити державні телерадіокомпанії на канали суспільного мовлення, згідно з відповідними стандартами Ради Європи;
- створити рівні умови діяльності для всіх засобів масової інформації;
- забезпечити відповідність нової редакції закону про телебачення та радіомовлення стандартам Ради Європи та рекомендаціям її експертів.
Під час засідання між членами Комітету та одним із авторів законопроєкту Миколою Потураєвим відбулася дискусія щодо роботи Телеканалу «Рада» — чи є його діяльність порушенням рекомендацій Ради Європи щодо України, і як врегулювати діяльність цього телеканалу на законодавчому рівні?
У практиці цивілізованого світу парламентські телеканали виконують функцію бюлетенів. Так є, наприклад, у Канаді. Такий телеканал там транслює лише засідання парламенту та комітетів. В інший час він просто не працює. Тоді як в Україні телеканал «Рада» з січня 2022 року є провладним інформаційним мовником, і його програмування далеке від стандартів, закріплених у рекомендаціях Ради Європи.
Колеги в комітеті від СН не бачать у цьому порушення. Тому запропоноване секретаріатом зауваження щодо порушення стандартів Ради Європи більшістю голосів відкинули.
Окрім того, що законопроєкт потребує доопрацювання з точки зору наших міжнародних зобов’язань, він ще й становить загрозу національній безпеці 😡 .
Влада вимагає від світу інформаційного Рамштайну, а сама цим законом збирається зняти заборону на трансляцію ворожого контенту, пустити сюди московських гастролерів, ігнорувати порушення мовних квот на радіо та інше, що зовсім не узгоджується з державницькою риторикою.
На словах влада веде країну в ЄС і воює з росіянами на всіх фронтах. На ділі ж шукає варіанти лазівок при гарних євроінтеграційних гаслах не виконувати вже раніше реалізовані зобов’язання (тобто зробити крок назад) і шукає шляхи для подальшого зросійщення українців у час війни з росією.
Сьогодні 34 народні депутати з п’яти фракцій та позафракційні звернулися до спікера Руслана Стефанчука з закликом зняти з найближчого пленарного засідання законопроєкт «Про медіа», щоб гуманітарний комітет ще раз його розглянув і усунув усі небезпеки розмінування культурного кордону з Росією.
Зробити це можна дуже швидко, було б бажання погоджувальної ради і комітету. Ми подали всі необхідні зміни до тексту. Звичайно, цю позицію поділяє значно більше, ніж 34 депутати, підписи яких вдалося оперативно зібрати на вихідних. Але комусь дуже хочеться протягнути закон у першому читанні саме зараз і обов’язково з антиукраїнськими нормами.
У тексті, що виноситься на перше читання:
- скасовується ухвалена у червні конституційною більшістю парламенту заборона на трансляцію фонограм, аудіограм та кліпів російських співаків;
- нівелюється Перелік осіб, які створюють загрозу національній безпеці, який упродовж 7 років є дієвим інструментом захисту України від фільмів, серіалів, концертів, гастролей за участі осіб, що підтримують російську агресію;
- знижується рівень контролю за українською мовою фільмів, дозволяється практично безкарне порушення на 10% квоти на українські пісні на радіо;
- робляться недієвими норми, які забороняють позитивне висвітлення органів влади держави-агресора.
«Усвідомлюючи важливість європейської інтеграції України і потребу ухвалення євроінтеграційних законів, ми разом з тим вважаємо неприйнятними спроби при ухваленні законопроєкту «Про медіа» зруйнувати вже передбачені чинними законами механізми захисту української мови і національного культурно-інформаційного простору, які не мають прямого стосунку до питань європейської інтеграції», – пишемо ми у зверненні до Голови ВР.
«На нашу думку, профільний комітет має повернутися до розгляду законопроєкту «Про медіа» і внести до тексту, що виноситься на перше читання, зміни, які гарантують збереження цих механізмів.
Вважаємо за неможливе голосування за проєкт закону «Про медіа» навіть у першому читанні до внесення цих змін.
Закликаємо до врахування зазначених пропозицій не виносити законопроєкт «Про медіа» на пленарне засідання Верховної Ради України».
 |
 |
