Втеча від Хаймарсів

Віктор Трегубов

У росіян є кілька потенційних стратегій протидії Хаймарсам. Оскільки їхня ПРО проти них безсила, залишаються, по-перше, спроби знищити самі Хаймарси та їхні боєприпаси (пробують, невдало), а по-друге, спроби захистити від них свої склади.

Захистити склади можна або укріпленням (не проти таких ракет), або розосередженням, або відсуванням.

Найбільш ефективною стратегією було б розосередження – коли замість великих складів постачання розподіляється по купі малих, щоб вибухало не все та одразу. Але від початку були сумніви, що росіяни на таке здатні логістично та операційно. Занадто вертикально-орієнтована армія, занадто низький рівень контролю на місцях, занадто велика корупція.

І от, маємо. Таки нездатні. Замість розосередження обрали відсування.

Але, по-перше, відсування – це така штука. Завтра нам Хаймарси на 300 км дадуть, то куди відсуватися будуть? На дно Азовського моря?

А по-друге, відсування значно збільшує плече логістики від складу до місця вогневого контакту. І це прям офігезно. Бо якщо до складу росіяни тягнуть залізницею, то від складу – автотранспортом. Автотранспорту в них нестача, а той, що є, – лайно, постійно ламається, сам жере конські обсяги пального та просто є вразливим. Отже, забезпечення передових частин зараз різко впаде.

Оце прям мур-мур-мур, на мій хлопський розум.

Автори