Технологічна перевага у війні почала переходити до України

Джон Сміт

Серед російських пропагандистів вибух зради: українська армія напрочуд вдало використовує свої нові РСЗВ HIMARS.

Гіркіни, сладкови, сапонькови і інші нечистоти ниють, що ЗСУ за останній тиждень знищили велетенські склади боєприпасів і декілька “центров прінятія рєшеній” з цінними генералами.

Серед пропагандистів противника пробіг морозець страху через неймовірну точність нової української РСЗВ: “на моїх очах всі 5 чи 6 ракет прилетіли фактично в п’ятак”.

Російські пропагандисти визнають, ракета HIMARS має надто складну траєкторію для її ураження, що майже неможливо засікти місце пуску, а потім його уразити, і з печаллю визнають: в РФ навіть близько немає рівнозначної відповіді на такий виклик. І це особливо підпалює скрєпний пердак, бо з цього слідує, що при нарощуванні кількості HIMARS в ЗСУ війна буде програна.

Гіркін істерить, що потрібно призвати мільйон солдат, ловити на вулицях плюшевих хіпстерів, яких силою заганяти в армію, і лише це врятує Рашку від ганебної поразки.

Також пропагандисти ниють, що, як виявилось, російські анало говнєти С-300 і С-400 неспроможні протидіяти ракетам, які вони мали б вражати за своїми заявленими характеристиками.

Вітаємо в реальному житті, клоуни, де ваші реальні можливості в десятки і сотні разів нижчі тих понтів, які ви вічно кидаєте.

Так смішно, як орки врешті зітхають: їхній Ураган в порівнянні з новими українськими РСЗВ – це просто смішно.
І справді: нам треба лише 5 ракет, щоб вкласти їх в квадрат цілі, скажімо, 20*20 метрів. А у росіян вогонь ведеться по площі, і в результаті розліт на максимальній дальності складає до сотень метрів. При цьому накривається площа 700*500 метрів, де потрібний квадрат цілі 20*20 метрів буде або вражений, або частково вражений, або взагалі не вражений. В результаті, щоб вразити той самий квадрат, росіянам потрібні вагони боєприпасів.

Це все тягне за собою важливу річ: вища точність дорівнює менше боєприпасів на ураження цілі. А отже менше логістичне навантаження на тил, менший обоз, легше постачання, краща прихованість від засобів розвідки ворога. І в той час, як нам потрібна одна машина на ураження цілі і одна машина возити до неї боєкомплект, Рашці треба гнати ешелон з ракетами, потім ганять солдатиків туди-сюди вивантажувати їх, складати це в величезні склади, які ми потім обов’язково знищимо, і через відсутність боєзапасу вся ця махина стане.

Ось що таке технологічна перевага над ворогом.

Саме такий шлях було обрано в 2015 році тодішнім керівництвом зі стартом програми РСЗВ “Вільха”, яка на випробуваннях на максимальній дальності показувала відхилення таке саме, як зараз в HIMARS. Турчинов і Порошенко тоді визначили абсолютно правильний шлях розвитку – на технологічну перевагу над ворогом, який зараз на практиці довів свою вірність.

Маємо і далі розвивати власну систему, особливо “довгу руку” в модифікаціях М, М1, М2 (120 – 200 км). Треба також перейняти в американців їхню ідею блочного заряджання, щоб зменшити швидкість перезарядки наших систем. І ми не будемо поступатися найкращим.

Також треба просити у Заходу виробничі потужності для розгортання виробництва у себе, прикривши його західною ППО. Промисловість і економіка – це те, що буде визначати майбутнє протистояння.

Тут можна лише посміятися з веселих заяв оркокомандування про знищення двох HIMARS і складів озброєння до них, яких не існує в природі, і що тепер Україна має всього 7 одиниць. Як завжди, орки не наводять ніяких доказів своїх казок, а тому ми в них не віримо. “Україна має 9 HIMARS. І на підході ще більше нових”, – Данілов.

Отже. Технологічна перевага над армією ворога почала переходити до України.

Резніков вчора заявив, що “HIMARS вже зробили величезну зміну на полі бою”, і ми бачимо, як самі пропагандисти ворога це визнають.

Завдяки перевазі ЗСУ зірвали цілу логістичну операцію ЗС РФ з постачання боєприпасами своїх військ. Це вже привело до падіння темпів наступу і дезорганізації тилу ворога. Фактично командування ЗСУ повторило ту саму стратегію, що і під Києвом, з ураженням шляхів забезпечення військ ворога.

Українські генерали, які спланували і провели цю операцію, заслуговують державних нагород.

Автори