Які санкції більш пекельні
Головне джерело доходів бюджету росії – це податки на споживання.
Доходи від нафти та газу – разом взяті – менші, ніж надходження від одного-єдиного податку на споживання – ПДВ.
Імпортний ПДВ – це 2.7 трлн рублів за 9 місяців минулого року, майже в два рази більше, ніж всі разом взяті газові доходи, і не набагато менше, ніж нафтові доходи.
З точки зору ефективності для нас, для прискорення закінчення війни санкції, які битимуть по споживанню, по “простих росіянах” – навіть просте обмеження імпорту як такого (експорту в росію) – будуть не менш, а навіть більш ефективними, ніж ті заходи, які нам пропонують російські економісти. До речі, про санкції на споживання ті російські економісти не кажуть, бо дбають про “простих росіян”.
* * *
Вище була розбивка за доходами федерального бюджету росії.
Тепер на рівні консолідованого бюджету – федеральний, регіональний, місцеві. Висновок приблизно той самий.
Головне джерело доходів бюджету росії – це податки фізосіб. Податки на споживання – це 25% бюджета, та на працю – ще 29%.
Доходи від нафти та газу – разом взяті – менші, ніж надходження від одного-єдиного податку на споживання – ПДВ. Та приблизно такі самі, як доходи від “податку на працю” – внесків на соціальне страхування.
Тобто, так, нафтогазове ембарго, без сумніву, – дуже важлива складова санкцій. Не менше важливі санкції, які обмежують споживання та обмежують чи ускладнюють роботу бізнесу.
Це паралельна робота. Там, звичайно, є крос-взаємодія, яку не так просто порахувати навіть спеціалісту з російської економіки – а-ля зниження доходів від нафти/газу спричинить падіння економічної активності, зменшаться і податки на працю, і споживання.
Я скоріше про те, що санкції, що передбачають ембарго, заборону на купівлю російських нафти та газу – це:
а) не панацея: бюджет росії, її можливості фінансувати війну воно саме собою не вб’є;
б) санкції, які обмежуватимуть споживання та ускладнюватимуть роботу бізнесу матимуть не менший, якщо не більший ефект.
Колаж © Слово і діло
