Зеленський – Путін. Договірний матч?
Я дуже не люблю конспірологічних версій, побудованих за принципом теорії заколотів. Практика показує, що світ облаштований набагато банальніше, ніж думають фейсбучні Х-перди. Але. Позаяк ЗЕботва продовжує розповідати дурниці про змову Росії і Заходу, аби, мовляв, примусити Україну до виконання Мінських угод, чому опирається Зеленський (і частина наших громадян в це точно повірить), я пропоную свою версію виникнення військової напруги навколо України. Нехай і вона прозвучить.
За моєю версією, все це – «договірний матч», тобто результат домовленості голови ОПУ Єрмака з його московськими друзяками. І Кремлю, і ОПУ військова загроза потрібна, й тому відбувається масштабна містифікація. Чому я так вважаю?
Упертість команди Зеленського, яка наполягає (разом з Москвою), що військової загрози з боку Росії нема, викликає щонайменше подив. Бог з ним, що вони говорять, але Зеленський під час загострення катає відпочивати на Буковель та ганяє з сім’єю на Сейшели (є така інформація), а топ-чиновники ОПУ не вивозять свої сім’ї. Вони всі безмежно хоробрі? Ні, коли на вулиці виходять їхні ж громадяни, ця команда з готовністю дає задню. Пояснити таку безглузду хоробрість, коли йдеться про Москву, на тлі обачливості щодо власної опозиції, можна лише одним. В ОПУ чудово знають, що нападати на Україну ніхто не збирається. І знають вони це прямо з Кремля.
Навіщо це Офісу президента? Та дуже просто. Військова загроза відволікає увагу громадян від становища всередині країни і від «грандіозних» економічних здобутків ЗЕкоманди. Ще й працює на імідж. Зеленський, який повторює «війни не буде» на тлі «панікуючого Заходу», виглядає Меттерніхом і Черчиллем водночас. Крім того з’являється дивовижне виправдання всім економічним провалам, це, мовляв, наслідки паніки, здійнятої Заходом, з метою примусити Україну до виконання Мінських угод, які ЗЕ, мовляв, героїчно не виконує. Пригадаємо, весною загострення з Росією сталося після того, як рейтинг «Слуги народу» вперше впав нижче за «ЄвроСолідарність», і коли через пандемію Україна вийшла на показник смертності «Іловайськ на день». Плюс військова загроза розірвала ігнор, який щодо Зеленського демонструвала адміністрація Байдена, що знову таки підривало позиції ЗЕ. Нині те саме. У Зеленського валиться рейтинг, і якби не російська загроза, ми зараз обговорювали б економічні провали.
А Росія? Їй навіщо нагнітання загрози? А от навіщо. Катання на танках весною-літом 2021 р. було дивовижною піар-акцією путінської партії «Єдіная Россія» перед виборами в Держдуму (сталися у вересні). Просто не забувайте, що це ми знаємо про агресивні плани Кремля. Росіянам росТБ просторікує про агресивні наміри Заходу і про плани НАТО загарбати країну народу зайвої хромосоми та «настойкі бояришника». Яким, звісно, мужньо опирається добрий молодець Путін. Нині ситуація схожа, новини про військові плани Москви б’ють по світових біржах і викликають зростання цін на газ та як похідне – на вугілля та нафту. Все це б’є по гаманцях країн Заходу. Таким нехитрим шантажем Путін примушує їх порушити їхні власні закони і погодитися на запуск «Північного потоку – 2» на російських умовах. Не враховуючи інших бажань Москви, аж до відходу контингентів НАТО зі Східної Європи. Та й чинне керівництво України явно не проти завершити війну на сепаратних умовах, згадаємо скільки вони носилися з формулою Штайнмайєра. Очевидно, у договірному нагнітанні військової істерії зараз зацікавлені як команда ЗЕ, так і адміністрація Путіна.
Так, наявність «договірного матчу» рівнозначна звинуваченню команди ЗЕ в державній зраді. Але пригадаємо, що в ОПУ сидить кротоферма, а доступ до державних таємниць має Марія Левченко, одружена з екс-помічником депутата Держдуми, у якої живе голова ГУР, та яка досі не має допуску до державної таємниці від СБУ. А ще вагнерівці, зірваний оборонне замовлення… Приводів підозрювати команду ЗЕ в державній зраді більш ніж достатньо.
І так. Для Росії порушити обіцянку «не нападати» як чхнути.
Колаж © Національний корпус
