04.02.2015. За Порошенка було краще

Джейн Доу Джонс

4 лютого 2015 року Україна дізналася важливу новину. Терористична група, яка здійснила обстріл Маріуполя з РСЗО, була ліквідована контррозвідкою СБУ. За словами керівників відомства, в угрупування входило десять осіб. Справедливість було відновлено.

Жахливий обстріл найбільшого портового міста на Азові став не першим і не останнім, але, мабуть, найкрасномовнішим свідченням: росіяни та їхні ручні бойовики – терористи, які вбивають мирне населення. 24 січня 2015 року розірвало життя маріупольського мікрорайону «Східний» надвоє. Вранці, коли дорослі поспішали на роботу, а діти – у школи та дитячі садки, панельний «спальник» на околиці міста накрили залпи російських «Градів» та «Ураганів». Кадри з місця подій жахають: палаючі автівки, пробиті стіни багатоповерхових будинків, люди, що тікають в паніці, і люди, що вже не можуть втекти – мертві та ще живі. Загалом в той день загинуло понад 30 мирних жителів, ще 117 були поранені. Ватажки бойовиків зловтішалися: Павло Губарєв написав «Тримайся, Жданов (назва Маріуполя за радянських часів, – ред), ми йдемо!». Кримський колаборант Аксьонов радів тому, що «Почалося велике визволення міста від фашистів». А поки ці покидьки раділи, місто оплакувало вбитих та гасило пожежі.

Тодішня українська влада зробила все можливе, аби допомогти постраждалим та покарати винних. Буквально через декілька днів з’явилися записи переговорів бойовиків, які свідчили: це не було ані помилкою, ані «ексцесом виконавця», а виключно спланованим терактом. А 4 лютого голова Служби Безпеки України повідомив: група з десяти злочинців, керована військовослужбовцем РФ, які безпосередньо здійснювали обстріл, була ліквідована. Операція проходила поблизу села Безім’яне, на території, що контролюється ворогом, тому можливості заарештувати негідників не було. Втім, від покарання вони не сховалися. Само собою, вбитих цим не повернути, але принаймні вдалося відновити справедливість.

Нинішнє керівництво держави сповідує зовсім іншу філософію. З ним бойовики знають: які б військові злочини вони не вчинили, скільки б горя не принесли – їх завжди виміняють на когось. Як виміняли Володимира Цемаха, який причетний, на хвилиночку, до збиття малайзійського «Боїнга». Чи Миколу Рубана, який підступно, вибухівкою, схованою в банці з медом, підірвав український блокпост. До речі, декілька «обміняних» того разу… одразу повернулись назад до ОРДЛО. За цього режиму слово «справедливість» втратило свого значення. Зараз в моді інші поняття: «піар», наприклад. Чи «рейтинг». Бо це – не військово-політичне керівництво, а концертно-кіношне.

Автор