Газовий привіт для Москви
Кілька новин прийшли одна за одною. Очевидно, намагання Росії добитися сертифікації «Північного потоку-2» продовжують розбиватися об непоступливість Європи.
Віце-канцлер Німеччини Роберт Хабек повідомив, що Німеччина не зобов’язана виплачувати компенсацію в разі, якщо регулятор вирішить, що «ПП-2» не відповідає праву Євросоюзу та ФРН. Тобто німці дали зрозуміти, що «ПП-2» може і не запрацювати взагалі. Протягла Москва труби? Молодець, може ними тепер помилуватися. Або продати газогін тому, кого Німеччина визнає таким, що відповідає праву. Недорого.
На посилення цієї тези працює й друга новина – сертифікація «ПП-2» може затягнутися на 4 місяці, бо Єврокомісія хоче дізнатися думку України про газогін. Думати Україна може 2 місяці. Навіть не сумніватимемося, думати Україна буде чітко ці 2 місяці і прохатиме продовжити термін ще на півроку-рік, бо «Ой, не розуміє баба!».
А тим часом з’явилася інформація, що США ведуть перемовини з Катаром про поставки катарського газу до Європи. Наразі на Європу припадає лише 5% катарського експорту. Треба зауважити, що раніше саудівська компанія Saudi Aramco заявила про намір викупити 30% акцій нафтопереробного заводу «Lotos» у польському Гданську. Новина викликала істерику в російській пресі, бо там зразу збагнули, що в такий спосіб саудити видавлюють Росію з нафтового ринку Європи. Демпінгувати цінами саудити вміють дивовижно, Москва це гарно знає.
Я просто нагадаю, що стрибок цін на газ у Європі почався з того, що Європа на 2021 р. закупила російського газу в півтора рази менше ніж роком раніше. Наразі «перемоги» Москви від газового тиску вражають: Росію по поставках газу у Європу обігнала Норвегія, до Європи поплив скраплений газ зі США, а сама Росія вкотре виставила себе перед усім світом неадекваткою, та так, що Фінляндія та Швеція заговорили про можливість вступу до НАТО. А Україні дали британські протитанкові гранатомети та ПЗРК «Стінгер». Європейські противники Росії нинішньому Кремлю аплодують стоячи – він робить все те саме, про що вони попереджали своїх співгромадян.
Купувати більше газу у Росії ніхто не збирається. Вже відомо, що Німеччина за один лише 2021 р. збільшила вугільну генерацію на 27% і на 24,5% збільшила закупівлю вугілля. У 2022 р. уже планує збільшити ще на 8%.
Все це вказує, що Росія має реальні перспективи втратити європейський ринок газу і нафти взагалі. І всі камлання Росії, мовляв, вони розвернуть газ у Китай та в Африку не більше ніж трьоп. Росія оно свою «Силу Сибіру» окупити не може, позаяк Китай ударно зайнявся розробкою власних родовищ. Втрата європейського ринку вуглеводнів обов’язково вдарить по економіці Росії.
Вже підзабутий Степан Демура сказав нещодавно, що реальна перспектива Росії – програма «нафта в обмін на продовольство»: «Від Заходу нам життєво необхідні товари та обладнання, а ми їм – нафту й газ, причому по цінах, які нам будуть диктувати». З’являється все більше підстав з ним погоджуватися.
