24.12.2015. За Порошенка було краще
24 грудня 2015 року Верховна Рада прийняла закон про державні ЗМІ в Україні. Точніше, про те, що державні органи не мають права виступати засновниками ЗМІ. Відповідні правки до законопроекту подав Президент Петро Порошенко. Таким чином, почалося роздержавлення українських медіа – реформа, покликана зменшити вплив влади на інформаційну політику в Україні.
Здавалося б, навіщо Президентові було «стріляти собі в ногу» й втрачати важливі майданчики для трансляції державної позиції? По-перше, це було однією з умов асоціації України з Євросоюзом – вільні медіа, незалежні від центральної та місцевої влади. По-друге, будуючи сучасну європейську державу, неможливо керувати нею радянськими методами – через інформаційний диктат та пропаганду. Нарешті, попри велику кількість працівників та чималенькі бюджети, державні ЗМІ були напрочуд нецікавими: їхні керівники не мали жодного стимулу конкурувати на ринку, і просто отримували гроші за те, що вони існують.
Зараз багато хто дорікає Порошенкові тим, що він не надто активно використовував ресурс українських медіа, дозволивши різноманітним критикам перейняти інформаційний порядок денний. Але він, маючи безліч можливостей, не бажав тиснути на приватні ЗМІ – навіть знамениті кримінальні справи проти низки газет і телеканалів із відверто ворожою і навіть антиукраїнською риторикою скінчились, по суті, нічим. Можливо, тому, що не ставив собі завдання утриматись при владі за будь-яку ціну. А радше думав, яку країну по собі залишить, і, звісно, бажав, аби ця країна була демократичною й правовою.
А ось його наступник має зовсім інші пріоритети. Почав він з закриття низки недружніх до нього телеканалів. Ніхто не заперечує, що вони були проросійськими та пропагандистськими, і спинити їх було потрібно, але не так, самодержавною волею, а за законом. Продовжив спробами «примусу до любові» приватних медіа через «антиолігархічний» закон. А наразі намагається зліпити державний медіахолдинг (!), який за мільярди платників податків вів би 24/7 провладну пропаганду. Тобто Зеленський робить те, від чого Порошенко свого часу свідомо відмовився. Від вільної Європи ми швидко рухаємось в зовсім інший бік – туди, де інший Володимир понад 20 років літає зі стерхами та плаває зі щуками, а точка зору у ЗМІ може бути або провладна, або «розповсюджена іноземними агентами».