На третю річницю Об’єднавчого Собору Православної Церкви України (фото)

Олександр Дедюхін

Рівно три роки тому у Святій Софії Київській пройшов Об’єднавчий Собор Православної Церкви України. Тоді три гілки українського православ’я об’єдналися та утворили єдину Церкву.

Початком українського православ’я можна вважати різні події. Хтось скаже, що наша Церква починається з часів святого апостола Андрія, для іншого цією датою буде хрещення князя Аскольда або княгині Ольги. Інший буде стверджувати, що українська Церква заснована за князя Володимира, коли постала Київська митрополія. Про ці дати можна сперечатися, але я сьогодні хочу наголосити ось на чому.

Православна Церква України заснована не три роки тому, 15 грудня 2018 року Божого вона лише провела Об’єднавчій Собор, котрий зафіксував прагнення українських православних про єдину Церкву в Україні та зафіксував ці прагнення, про що засвідчив Святий Дух та делегати Собору.

Православна Церква України утворилася не роки тому. Три роки тому вона всього лише змінила свою назву.

Кожен істинний Собор відбувається за дією Святого Духа. Собор неможливий, коли немає справжнього духу соборності. Не можна об’єднатися, коли цього об’єднання не прагне більшість. В нашому випадку Об’єднавчий Собор – це лише вияв бажання віруючих мати єдину Церкву, розділену через людські амбіції.

Я був на території Софії в той холодний день. Коли сніг лежав навколо, але дійсно було дуже гаряче. І через суперечки між делегатами, і від гарячої молитви присутніх як в стінах Софії, так і за її стінами. До речі, дух соборності української Церкви, в першу чергу, виявлявся саме в тисячах присутніх вірян як під стінами святині, так і по всій Україні та світу, коли лунала молитва до Господа про нашу єдність.

Я вже писав, що діяння Собору – це завжди наслідок дії Святого Духа, але не треба забувати, що в Господа немає інших рук, окрім наших. Бог завжди шукає людину, щоби втілити добру справу. Спочатку Бог знайшов мільйони українців, котрі прагнули єдиної Церкви. Потім Бог знайшов людей, котрі готові були реалізувати бажання цих мільйонів. Такими виявилися Петро Порошенко та Патріарх Варфоломій. Перший доклав титанічних зусиль, щоби Собор відбувся, та Православна Церква України отримала Томос про Автокефалію, а другий почув Президента Порошенка та всіх українців.

Іноді дивно було спостерігати за тим, як Петро Олексійович вмовляє та благає деяких амбітних та пихатих архієреїв слухатися голосу Божого та не противитися об’єднанню. Слава Богу все закінчилося благополучно. Собор відбувся, і ми вже три роки прожили в Церкві, яка поки що не об’єднала всіх православних України, але стає надійною основою цього об’єднання, твердим каменем, на якому будується і Христова Церква, і справжня українська Держава.

 

 

 

Автори