Харизма ще не доросла Пороха лякати

Дмитро “Калинчук” Вовнянко

Коли вчора я прочитав про створення холдингу «Вільні медіа», куди увійшли канали «Прямий» і «5-й»… я ревів від захвату. Пригадуєте фільм про Індіану Джонса, де супер-пупер боєць з місцевих виходить на бій з Джонсом? Він героїчно вивільняє клинок, починає демонструвати складні захоплюючи комбінації. Завмирає для нападу. В цей момент Джонс піднімає револьвер і валить його одним пострілом. От саме це нагадувало те, що зробив вчора Петро Порошенко.

Прибічники ЄвроСолідарності давно говорили, що президенту потрібна не деолігархізація, а кийок для закриття опозиційних телеканалів. Говорили, що ЗЕолігархізація – це удар по свободі слова. Все це було. Бо це правда. Якби Зеленський справді хотів боротьби з олігархами, він діяв би через антимонопольний комітет, антикорупційні органи та Генеральну прокуратуру.

Закон проштовхнули. Міністр юстиції Малюська вчора, сидячи в позі лотоса на своєму столі і ловлячи дзен, проголосив, що скоро РНБО візьметься визначати перших олігархів… І тут Порошенко одним ривком поставив всім їхнім складним планам шах і мат. Визнати його олігархом вони більше не зможуть, навіть якщо захочуть.

Які там ознаки? Монополізм на ринку? Але «Рошен» ніколи не був монополістом, в Україні чимало інших кондитерських підприємств, в т.ч. європейського рівня. Фінансування партії? Хай доведуть, що партію фінансує Порошенко, а не держава з бюджету. Порошенко не голова ради директорів, не президент корпорації, він лише акціонер низки бізнесів – законом це дозволено. Нарешті, медіа-активи. Але легкий рух рукою, і ніяких медіа-активів у Порошенка більше нема.

Я балдію від краси того, що зробив Порошенко. Канали були ним продані. Але. Продав він їх не іншому олігарху, а групі медійників, журналістів та громадських діячів. Очевидно, продав він акції своїм прибічникам. Характерна деталь, найбільший пакет акцій отримав трудовий колектив холдингу – у нього 10% акцій. Тобто у всіх інших акціонерів значно менше. По факту Порошенко зробив велику групу своїх прибічників акціонерами своїх колишніх медіа-активів. Іншого такого прикладу в Україні я просто не знаю.

Жлоб, кажете? Тільки гроші цікавлять? І хто це каже? Прибічники коміка Зеленського, який свій бізнес віддав навіть не у сліпий траст (Ротшильди таким просто погидують), а передав своєму першому помічникові й тепер отримує роялті з кожного серіалу проданого в Росію під час війни? Як то кажуть, побачте різницю.

Ви просто уявіть досконалість комбінації, коли два канали перетворювали в єдиний холдинг і продавали його акції. Це не один і не два тижні роботи. Все це робилося – і ніхто навіть не ворухнувся. Зелена влада з усіма її МВС, СБУ, ГПУ, ДБР і фінконтролем не помітили взагалі нічогісінько. Новина вискочила до них, як Пилип з конопель. І що їм тепер робити? Полювати на кожного акціонера? Полювалка зламається. Оголошувати проти каналів санкції? От тут вони стикнуться з опором опозиції – і не тільки ЄвроСолідарності. Захищати свободу слова – справа свята, для опозиції це прямий обов’язок.

Що тут можна сказати? Можна лише дивуватися наївній недолугості коміків з Кварталу. Ці блазні вирішили, що вони зможуть роздавити Порошенка якимось законом. Милі, та Кучмі свого часу ніяких законів не було потрібно, але закрити рупор опозиції «5-й канал» він не зумів. Давити на «5-й» намагалися прем’єр Юлія Тимошенко та банда Януковича – все це для Порошенко давно минуле і пройдений етап. Він в опозиції пробув довше, ніж вся зелена зграя у політиці. У цій сфері Порошенко – супербізон, і вже точно не збіговиську дрібних зелених гризунів з ним тягатися. Щойно п’ятий президент це ще раз довів.

Порошенко тепер за їхнім же законом не олігарх, телеканали «Прямий» і «5-й» працюватимуть як працюють, в Офісі президента деруть на собі сиве волосся і сушать кофту, а прибічники Порошенка захоплено регочуть з недолугих потуг ЗЕвлади. Все як і мусить бути.


Валерій Прозапас

Порошенко став власником “Прямого”, коли канал кошмарило ДБР, чим ускладнив завдання ОП по нейтралізації головного опозиційного ЗМІ.

Тепер “Прямий” і “5й Канал” переходять у власність журналістів як “Вільні Медіа”.

У Порошенка жодної монополії – навіть Гордон випускає зефірки.

І він не ВПЛИВАЄ на політику, а ОСОБИСТО займається нею як народний депутат і лідер партії “ЄС”, а не як тіньовий акціонер типу Коломойського в “Слугах” та “За майбах” або Пінчук в різного роду Вакарчуках.

Тобто тупий сегрегаційний “закон про олігархів” тепер стосується його виключно в частині статків – легітимних та задекларованих, що робить цей пункт просто більшовицькою калькою з “раскулачіванія”.

Не уявляю, кому так було треба зганьбити Зеленського і разом з ним дискредитувати всю державу цим правовим непотрібом, бо застосувати його просто неможливо, хіба що у вигляді прямої репресії, але це вже крок до громадянського протистояння.

Так що треба щось нове вигадувати, більш ідіотське, типу “Закон про повну і всеосяжну заборону Порошенка”, і не кажіть, що ОЦІ на таке не здатні.



Данило Чикін

«Пятый» и «Прямой» официально проданы холдингу «Вільні Медіа», владельцами которого выступает ряд общественных и политических деятелей, а также трудовые коллективы каналов.

Судя по тому, что доля трудовых коллективов – 10% – считается крупнейшей в структуре нового медиа-холдинга, активы распылены основательно, и никого из новых хозяев в оказании влияния на оппозиционные СМИ не обвинишь.

В принципе, чего-то подобного, как только заговорили об “антиолигархическом законе”, я и ожидал. Вы же понимаете, под кого он был написан на самом-то деле? Только мне казалось, что каналы продадут иностранцам, каким-нибудь солидным корпорациям со “старыми деньгами”, благо, у пятого президента на Западе отличная репутация, и желающие, если что, нашлись бы. Но так вышло даже круче: по факту, с подачи Порошенко в Украине возникло истинно общественное телевидение, по сути, первый не-олигархический и не-государственный медиа-холдинг.

Понятное дело, зе-режим как-нибудь извернётся, попытается объявить новых хозяев “Пятого” и “Прямого” какими-нибудь “приспешниками” (или “пособниками”, не помню, какая там формулировка в этой туалетной бумажонке было), и натянуть-таки сову на глобус, а искомый статус “олигарха” – на Петра. Но теперь это будет уже не частная разборка одного политика с другим, а наезд государственной машины на независимое общественное, ещё раз подчеркнём, телевидение. С острым душком политических преследований. Тут уж Ермаку со своей ручной макакой останется одно из двух. Либо слать Запад в пешее эротическое, объявлять “суверенную демократию” и формировать на коленке какой-нибудь “Укркомнадзор” со сроками за репост. Либо закрыть пасть и самим идти в то самое путешествие.

Можно было, конечно, забить болт и ничего не делать – никаких особенных формальных ограничений статус “олигарха” на человека, вроде как, не налагает. Но как Алексеич мог упустить случай так смачно щёлкнуть по носу зеко-манду? Вот вы бы упустили? И я бы тоже нет.


Роман Донік

Порошенко бізнесмен та політик. З досвідом і майже не обмеженим ресурсом. Зеленський комік, який розважав політиків та бізнесменів. Тому дуже цікаво спостерігати, як комік, маючи диплом юриста від папи Саші, починає вважати себе політиком та юристом. І типу “полює” на ПП.

У Зе є в оточені юристи. Вони ж йому і розробляють “закони”. Сумнівно, що вони такі за фахом, як ті, що може собі дозволити найняти бізнесмен Порошенко. У Зе рєшали та бігунки. Бо грамотні юристи вже давно не хочуть ставити свої підписи там, де стирчать вуха Зе.

Зеленський та його оточення завжди буде програвати в правовому полі фахівцям, які працюють за дуже великі гроші на бізнесменів та політиків. Бо всьо, ресурсу в Зе нема. Навіть якщо за гроші. Бо всі фахові люди вони ж розуміть, що таке репутація.

Оця вся метушня з законом, який би, за задумкою Зе, повинен був завдати шкоди Порошенку, – це дуже показовий приклад, як влада пройо*ує ресурси. Багато затрат, галасу, піару и нуль на виході. Вова, все х*йня, давай спочатку. А краще бери собі у радники ПП. Якщо піде.


Euroin

Передавши канали «Прямий» і «П’ятий» журналістам, П. Порошенко звів нанівець результат півторарічних підступів команди Зеленського проти Порошенка.

Те, що закон №1780-ІХ «Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним з надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)» був антипорошенківською технологією, здається, зрозуміли всі.

Дві третини опитаних вважають цей «закон» або витвором заради піару, або боротьбою з опонентами, або спробою переділу під себе медіа-ринку. Навіть окремі іноземні оглядачі, які довгий час наївно вірили в чисті помисли Зеленського у боротьбі з олігархічним впливом, втратили будь-які ілюзії.

По-перше, тому, що для боротьби з близьким до Зеленського олігархом Коломойським не треба ніякого нового закону, чинного Кримінального кодексу достатньо.

Але не дивлячись на 5,5 млрд.дол., вкрадених у ПриватБанку, не дивлячись на кримінальне переслідування Коломойського в США, не дивлячись на санкції Держдепу США проти Коломойського, в Україні Коломойський володіє повною недоторканністю.

По-друге, тому, що неозброєним оком видно ризики суб’єктивних розправ над «олігархами», яких в реєстр олігархів записує очолювана Зеленським РНБО.

По-третє, ці розправи здатні привести до монополізації на ринку ЗМІ. Не треба далеко ходити – Путін починав з вибіркової боротьби з «олігархами», вірніше, з власником незалежного каналу НТВ Володимиром Гусинським. Як відомо, олігархи досі володіють всіма ресурсами Росії, але серед них немає Гусинського і його незалежного каналу.

6 листопада 2021 року американська Atlantic Сouncil розмістила статтю, де навела ще один аргумент, чому цей закон не про боротьбу з олігархами:

«У тих, хто вважав, що нещодавно підписаний президентом Зеленським антиолігархічний законопроект ознаменує собою новий початок для України, минулого тижня зруйнувалися надії, коли Національна рада з питань телебачення і радіомовлення оголосила про надання прав на регіональне телебачення.

Загалом за 43 частоти боролися 130 претендентів, але більше третини отримала одна компанія «Аверс», що належить Ігорю Палиці, парламентарію та близькому соратнику олігарха Ігоря Коломойського. Олігарх з неоднозначною репутацією має зв’язки із Зеленським і на початку цього року був підданий санкціям США через звинувачення у «значній корупції».

В останні тижні «Нафтогаз” програв «Укрнафті» 700 мільйонів кубометрів газу на 22 мільярди гривень, а 40% «Укрнафти» належать близьким до олігарха Ігоря Коломойського структур. До цього справа майже три роки лежала в суді. А потім стало відомо, що Господарський суд Києва задовольнив позов компанії Реватіс до ПриватБанку, Мінфіну, Фонду гарантування вкладів, НБУ та Кабміну та визнав недійсними договори купівлі-продажу ПриватБанку (процедура bail-in).

Atlantic Сouncil далі пише:

«Те, що мало бути кроком вперед для плюралізму ЗМІ в Україні, таким чином перетворилося на посилення контролю в руках тих, хто і так має занадто велику владу в ЗМІ. Як власник медіагрупи 1+1, що складається з 8 телеканалів із загальною часткою аудиторії близько 20%, Коломойський має значний політичний вплив у сучасній Україні. Його медіа-активи були використані для просування виборчої кампанії президента Зеленського 2019 року, шоу якого раніше транслювали в мережі Коломойського».

Видання вказує, що об’єктивне та справедливе застосування положень законопроекту вимагає залучення незалежного органу, а не РНБО, що підконтрольна Зеленському:

«Без цього він зловісно виглядає як механізм виконавчої влади, спрямований насамперед на зведення рахунків з обраними суперниками, особливо з колишнім президентом України Петром Порошенком».

Рішення П. Порошенка про продаж акцій каналів «Прямий» і «П’ятий» журналістам, які свої пакети передали в управління телеканалам, що об’єдналися у холдинг «Вільні медіа», – це не лише потужний відповідальний хід зі збереження свободи слова в Україні. Це дуже сильний політичний хід, який зводить нанівець роботу команди юристів і технологів Зеленського. Адже Зеленський так надіявся на цей закон, так поспішав з ним (навіть традиційна практика надсилання до Венеціанської комісії найбільш резонансних проектів була знехтувана, а Разумков за надіслання редакції законопроекту у І читанні до Венеціанської комісії втратив посаду).

В умовах, коли за останніми опитуваннями Центру Разумкова, на виборах Зеленського підтримали б 55,6% респондентів, які визначилися із вибором, а Порошенка – 44,4%, робить становище Зеленського плачевним.


Тамара Горіха Зерня

Прочитала про продаж корпоративних прав 5-го каналу і Прямого холдингу “Вільні медіа”.

Сиджу, сміюсь.

Велике полегшення знати, що у цьому протистоянні мізки на нашому боці, причому всі.

Вова, звісно, спробує задавити харизмою. Або силою… Але ми бачили того Вову вживу, я б сказала, харизма ще не доросла Пороха лякати.


 

Усі відео