Товариш Сталін, трапилось 108 жахливих помилок!
Давайте уявімо собі ситуацію, при якій державний орган, головою якого є президент України, приймає без відповідного судового розгляду незалежною колегією рішення, яким піддаються репресіям 600 осіб. Ці особи називаються “злодіями в законі” та “контрабандистами” і піддаються санкціям і порушенню їх прав та свобод.
Після чого виявляється, що стосовно більше ніж 100 з них це рішення було прийнято невірно, і порушення їх прав не мало під собою жодних підстав.
Іншими словами, президент України своїм власним рішенням, своїм власним указом, як наслідок роботи органа, головою якого він є, порушив права сотні людей одночасно.
А орган, яким він організовує репресії, виявляється, помиляється, як мінімум, у 20 відсотках випадків. Або більше. Тому що перевірка невинуватості також проводилася непрозоро і за неочевидною процедурою.
Що це означає?
Це означає, що Президент України порушує Конституцію України, гарантом якої він є. А також свою власну обіцянку піти з посади, якщо він порушити закон. Бо він мало того що порушив закон. Це порушення закону прямо привело до неправосудних рішень і репресій стосовно невинних людей.
Ой, правда?
Але можливий ще й другий ой.
Припустимо, що насправді справа в тому, що підсанкційні злодії у законі виявилися саме тими, ким вони були названі – злодіями у законі. І вони порішали в РНБО нащот зняття з себе санкцій.
Це означає, що орган, головою якого є президент України, і який приймає рішення стосовно обмеження громадян України в їхніх правах, – корумпований орган. Що в ньому може порішати злодій у законі та контрабандист. І президент України по вказівці злодія у законі може прийняти рішення зняти з когось санкції.
Цей ой не кращий попереднього, правда?
Що ж ми з цим будемо робити?
