З Днем народження, Гетьмане!


Валерій Прозапас

Від Пороха і так корчить кремлівців, різну нашу погань та білі пальта, тому іноді їм варто нагадувати про його вік – бо йому сьогодні всього-на-всього 56.

А це означає, що він ще дууууже багатьох свідків “збітово лєтчіка” встигне відправити на пенсію, а деяких зрадників і в більш цікаві місця.

Якщо ж добрі українці вирвуться з пастки російсько-малоросійської пропаганди, то ще й встигне подати заявки на вступ України до ЄС та НАТО.

Чого йому і собі побажаємо 🙂 .


Гліб Бабіч

Його танкова впертість і цілеспрямованість вселяє впевненість. А присутність танка в операції будь-якого підрозділу змінює будь-який безнадійний розклад і в багато разів підвищує шанси.

Але навіть це не головне.

Головне – він знає, як. “Знати як” – це те, що відрізняє просто віру в те, що “все буде, як треба” (що добре), від впевненості, заснованої на детальному, структурованому плані, який враховує всі переваги і ризики.

Хороший командир – це не той, хто не терпить поразок. Війна не дуже любить абсолютних “щасливчиків”. Хороший командир знає, як перегрупуватися, зробити висновки, скорегувати план і дочекатися самого вдалого часу для вирішальних дій, не давши збити підрозділ із позицій. І тоді можна контратакувати, перекидати противника і брати пануючу висоту, на всю використовуючи чужу самовпевненість, у той самий момент, коли штаб противника повірив, що ти назавжди перейшов в глуху оборону, і резервів у тебе немає.

А ще у хорошого командира – гарний підрозділ. Ні, це не те, що складається з ідеальних “янголів” війни. Це коли дуже різні люди зі своїми особливостями і “тарганами” стають єдиним організмом, де у кожного своя задача і функція. Але одна мета. І тоді, в той самий, правильно розрахований час підрозділ перестає відстрілюватися, нескінченно поповнювати боєкомплект і переходить в непростий, але успішний наступ. В якому, якщо ти і йдеш за танком, то не тільки для того, щоб прикритися від вогню, але і його прикрити, і своє завдання в бою відпрацювати на всі 100. Тоді і працює схема “вижити і перемогти”. Саме в такому порядку.

Він – хороший командир. І у нього – хороша армія. Мотивована. Хоча іноді й лається проміж собою в очікуванні атаки в обридлих окопах.

Він не ідеальний, і це добре. Ідеальними найчастіше бувають негідники, маніяки і дурні.

Але він упертий, як танк. Він вірить в свою країну і призначення точно так само, як кожен із нас. І він не кинув позиції в найважчий момент і не евакуювався в тил. І до цих пір – з нами. І не збирається нікуди йти, окрім як вперед.

Власне, тому ми з ним на одних бойових позиціях досить давно. І нас тут багато. Тому що програма “вижити і перемогти” можлива тільки разом. А бігати між окопами, вибираючи затишну точку, – заняття дурне і самогубне. Принаймні, якщо ти дійсно зібрався перемогти.

Так що, з Днем народження, Петре Порошенко! Сили, завзятості й здатності йти вперед, не зупиняючись, як завжди.

56 – хороший вік для командира. Мудрий. Тому все буде, як треба. Точно.
Ми якось звикли не підводити один одного, як прийнято в хорошому підрозділі. І далі так буде. На всі 100.


Олексій Петров

Так, Петре Олексійовичу, Ви не ідеальний (Не дай Боже потрапити під вашу гарячу руку). Взагалі-то, ніхто не ідеальний. Навіть сер Уїнстон Черчилль, фрази якого так любимо згадувати, був дааааалеко не ідеальний.

Так, Петре Олексійовичу, ми часто кажемо «Та треба було тоді тому Пороху зробити так, ось так і ще саме так». І чим далі від 2014 року, тим більше радників.

Але я особисто вдячний Вам за те, що тоді, навесні 2014 року, ви не сховалися за своїми грошима. Не зробили вигляд «Посиджу вдома чи десь у Лондоні. Почекаю, подивлюсь, що буде далі»… Ви почали боротися за Україну разом с усією країною. Ну майже з усією…

Із Днем народження, пане Президенте! Ви потрібні Україні. Ви потрібні українцям!


Володимир В’ятрович

Нині, у день народження Петра Порошенка, йому будуть багато дякувати за зроблене у 2014-2019. За мову, віру, армію.

Я ж хочу додатково подякувати за те, що він зробив після.

В 2019, коли під загрозою опинилося все зроблене нами після Майдану, коли в Україні та Росії в унісон кричали про крах усього, за що ми боролися, він не лише не розгубився сам, але й мобілізував інших, створив команду, здатну захисти важко здобуте. Завдяки цьому нині з певністю можемо сказати – головні наші перемоги попереду.

Многії літа, пане Президенте!


Ірина Геращенко

Многая літа, Петре Порошенко!

У вас чудова родина, справжні друзі й сильні вороги.

І є велика Мета – Україна в ЄС і НАТО!

Є заради чого жити, працювати і боротися.

Перемог вам!


Володимир Ар’єв

Віднедавна дуже добре знаю, наскільки життя повне сюрпризів і несподіванок. Скільки навколо штампів, кліше і стереотипів. Як терпіти біль від несправедливості і як радіти навіть дрібницям, які раніше не помічав.

Петре Порошенко, сивина в 56 – це слід важких досягнень. Справді історичних, якими Ви можете пишатися.

Але побажаю я сьогодні не лише сил, терпіння і Божої ласки, а й зникнення стереотипів, штампів та кліше, рамок, в які Вас намагаються загнати. У них не вийде – масштаб не той.


Віталій Гайдукевич

В 1945 році Велика Британія разом із союзниками виграла війну у Європі, а Вінстон Черчилль програв вибори. Голосування було 5 липня. Черчилль склав повноваження прем’єра, не чекаючи зборів парламенту. Його лікар, лорд Моран, в особистій розмові сказав про “невдячність британців”. Черчилль відповів: «Я б це так не називав. Їм довелося пройти через дуже тяжкі часи».

Черчилль і надалі очолював консервативну партію і 6 років поспіль він був лідером опозиції. Шість років. Як опозиціонер вдома, але політик світового масштабу, він проголошує Фултонську промову, в 1949-му підтримує створення Ради Європи, в 51-му – Європейського об’єднання з вугілля і сталі, яке стало підвалинами нинішнього ЄвроСоюзу.

В 1951 році консерватори виграють вибори і Черчилль знову стає прем’єр-міністром. Він міг образитися і відійти від справ, врятувати країну у війни – це достатній внесок в історію нації, але не відступився.

Черчилля чимало критикували всю його політичну кар’єру. Власне, бути під шаленою критикою під час каденції, але визнаним в історії, – це не лише про сера Вінстона. Тетчер. Рейган. Скоропадський… Визнання здобутків Ющенка почало приходити лише тепер. Здобутки Порошенка притомні люди не ставили під сумнів попри весь психоз слуг.

Читаю стрічку – різні люди, різні вітання, “порохоботи” і не тільки, емоційно і стримано, із особистими спогадами і без.

Скільки людей з власної волі публічно вітатимуть Зеленського з днем народження через кілька років після його керування? Отож. Ідеальних людей не буває, але одні люди можуть в історію тільки вляпатися, а інші входять. Здобутками. І таки правий був лікар Черчилля – не озираючись на електоральні хиби людей, бо їм довелося пройти через дуже тяжкі часи.

Напевно, тут доречно знову пригадати слова республіканця Теодора Рузвельта: “Роби, що можеш, із тим, що маєш, там, де ти є…”. Петро Порошенко може сказати їх від себе.

Із Днем народження, пане Президенте.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

В Петра Порошенка сьогодні День народження. Йому виповнилося 56 років.

Що таке Порошенко для мене? Це історія успіху. Хлопець з провінційного містечка, який закінчив Інститут міжнародних відносин. Який маючи тестя – заступника міністра, пішов до армії, як всі. На відміну… Який створив бізнес і став одним з найбагатших людей України. Який бізнес робив не на “купи-продай” і не на спекуляціях газом, а на виробництві – цукор, цукерки “Рошен”, автівки “Богдан”. Опозиціонер, який був серед лідерів двох революцій. Власник медіа, яке двічі було рупором проукраїнських сил.

Ще Порошенко – народний депутат, міністр, голова РНБО. Президент, який прийняв країну в розпал війни, і за якого українські регулярні збройні сили здобули ПЕРШІ перемоги, від 1919 р. починаючи. За якого було звільнено третину захоплених українських земель. За якого українська економіка після провалу через агресію знову пішла в зростання. За якого українські олігархи збіднішали удвічі, а нині вони ударно багатіють. За якого Україна здобула безвіз, хоч це й вважалося нереальним. За якого Україна здобула Автокефальну церкву – те, що не вдалося Павлу Скоропадському і Віктору Ющенку.

Порошенка люто ненавидять совки і патерналісти – ті, хто хочуть, аби їхні проблеми за них у їхній країні вирішував хтось. Порошенка оббрехали більше, ніж будь-кого з українських лідерів, на рівні з Мазепою, Скоропадським, Бандерою та Ющенком. Не дивно, якщо ти реформатор і державник, тебе оббрешуть і назвуть баригою і крадієм. Від часів гетьмана Дорошенка це відомо.

Звісно, були в діяльності Порошенка помилки. Так, сильно його команда поклалася на свідомість демократичних ЗМІ – практика показала, що критикує преса лише тих, хто їй те дозволяє. Забагато дослухалися до різного штибу активістів – де-но всі вони зараз? Забагато Порошенко намагався домовлятися там, де треба було примушувати і карати. Не все гаразд було з кадрами. Проте…

Про все це гарно говорити зараз, коли за Порошенко – партія. Команда прибічників, готових працювати на спільні цілі. А тоді… Президенту Порошенко довелося, як гетьманам Мазепі і Скоропадському, команду формувати по ходу справи. І 22-х років, як Мазепа, Порошенко не мав.

З іншого боку, Порошенко ніколи не боявся критики. Тому, певно, і не надто звертав увагу на те, як “демократичні ЗМІ” методично убивали його імідж в очах громадян. Вічна проблема сильної людини – не помічати гризунів під ногами. А гризуни гризуть…

Проте виштовхати Петра Порошенка з політики не вдалося – він депутат і лідер найбільш рейтингової опозиційної сили. 2,5 роки намагаються знайти юридичні докази вини Порошенка – знаходять лише побрехеньки на кшталт “плівок Деркача” і домислів Бігуса. 2,5 роки Порошенка намагаються посадити – не садиться. Вже навіть в ОПУ це визнали – я знаю.

Скажу чесно. Я не знаю, чи піде Порошенко знову на вибори президента. Я дуже гарно знаю, що чинну владу популістів знести буде дуже важко, і для цього треба, аби демократичні сили таки досягли порозуміння і єднання.
Але за що я Порошенко сильно вдячний – за те, що він лишився в політиці. Що лишився лідером для тих українців, які бажають розбудови національної держави за європейським ринковим принципом. З якісною освітою, вільною конкуренцією, сучасними технологіями і інвестиційною привабливістю. І таку, де українець себе почуває вдома, а не у вічному поході, як вже багато сотень років. Порошенко лишився лідером для буржуазних націоналістів. В повному сенсі значення цих слів.

Чого йому побажати? Здоров’я. І людей навколо, які не розчарують та не зрадять. Всього іншого він доб’ється сам. Він уміє – ми знаємо.

З днем народження, Гетьмане! До перемог!


Юрій Бірюков

Это уже седьмое поздравление и восьмой год личного знакомства.

Я не очаровывался и не разочаровался. Все семь лет я понимал, что для меня это честь. Честь помогать, честь советовать (хотя… чаще, намного чаще, выслушивать советы). Честь стоять рядом, прикрывать тылы и подносить патроны.

Да, с Днем рождения! Это слова, которые “положено” говорить в такой день. Но еще – спасибо.
Спасибо за то, что не было стыдно. За то, что не было противно. За то, что не было страшно. За то, что в этом году, как и в предыдущие, служили Украине и ее народу.

За то, что не сломались. И не отступили. И не сдались.

Да, с Днем рождения, мой Президент.

 


Владимир Завгородний

В этот светлый переменно солнечный, а переменно облачный день мне хотелось бы поздравить украинский народ, который всего добился сам, пока Порошенко ему всячески вредил, мешал, рушил банки, топил патриотов в котлах и караванами свинарчуков вывозил награбленное в Липецк.

Мне бы хотелось поздравить украинский народ, который сам, совсем самостоятельно получил ассоциацию с ЕС.

Вспомнить, как украинский народ сам выборол безвизовый режим с ЕС, небольшой толпой в 8 миллионов человек прорвавшись через границу.

Отметить, как ловко украинский народ совсем самостоятельно добился постоянного роста экономики — да ещё и во время войны.

Не забыть, что народ самотужки, вопреки руководству страны, провёл реформы декоммунизации, децентрализации, реформировал армию, несмотря на все договорняки с Путиным, Медведчуком, Трампом, Байденом, Ким Чен Сыром и масонскими ложами рептилоидных иллюминатов.

Как народ собственноручно реформировал и перевооружил армию. Отказался от закупок газа в РФ. Силами простой работницы облгаза Марии Фёдоровны Семенченко выигрывал суды у “Газпрома”.

Совершенно самостоятельно и массово перешёл на украинский язык и начал читать и слушать только украинских писателей и музыкантов, хотя почему-то в основном всё равно какую-то х*ету.

Наконец, как народ безо всякой посторонней помощи зубами вырвал у Вселенского Патриарха Томос, бумажник и мобилу, ввёл многочисленные санкции против РФ и увеличил себе с 2014 по 2018 годы минимальную зарплату в 3 раза, а хер — в пять с половиной.

И я просто хотел спросить, дорогой народ, хули ж ты теперь сидишь в жопе ковыряешься, почему не снизил тарифы, до сих пор не выиграл войну и не колонизировал Марс?

А в дни рождения я не верю, поэтому поздравлять всё равно никого не буду.


Тамара Горіха Зерня

Я бачила Петра Олексійовича в роботі, щоразу безмежно радіючи, що він знає англійську, і йому не потрібні перекладачі. Бо синхроністів виносили б, як батарейки з іграшкового танчика мого малого, жменями.

Його команда витримує темп тільки колективно. З одного боку, група помічників, які підмінюють один одного. З другого, ПП, зібраний, зосереджений, чіткий у висловлюваннях, сфокусований. Чоловік неймовірної працездатності, безжальний насамперед до себе.

Це правда, що ми покладаємо на нього великі надії. Я підозрюю, що якби не Петро Олексійович, країна б не встояла останніх два роки, її б принесли на блюдечку путіну, підмахуючи хвостом від радості. Це моя суб’єктивна думка, я не буду її захищати, просто маю таке відчуття. Звісно, ви можете вважати по іншому, це ваше право.

Я б хотіла привітати Порошенка як політика і як лідера потужного руху опору. Опору неправді, несправедливості, невігластву, зраді. Україні пощастило, що Ви є, і пощастить іще більше, якщо Вам вдасться втілити заплановане.

А також додам маленьку жіночу ремарку. Так сталося, що я мала нагоду познайомитися і спілкуватися з дружиною ПП. Особистість такого масштабу, духу, інтелекту та душевної щедрості буде любити, підтримувати, берегти і надихати тільки видатного чоловіка.

Здоров’я Вам і удачі всім нам.


Марина Порошенко

З Днем народження тебе, мій найрідніший.

Насправді, підготовку до Дня народження Петра Порошенка ми почали заздалегідь — ще два тижні тому діти засіли за музичні інструменти, а ми з командою — за організацію сюрпризу 🙂 . Усі ми хотіли подарувати нашому імениннику емоції. Бо саме вони наповнюють наше життя змістом, дають енергію та сили рухатися вперед.

Наша пам’ятна зустріч, коли проводжала Петра Олексійовича до армії, незабутні миті народження наших дітей, той день, коли він, поклавши руку на Конституцію та Пересопницьке Євангеліє, складав присягу на вірність нашій великій європейській країні. Та зимна ніч, коли десятки тисяч українців на Софійській площі вітали створення Єдиної Помісної Церкви України, моменти, коли на світ з’явилися наші дорогі онуки — такі спогади закарбовуються у серці назавжди.

Тож до дня народження Петра Олексійовича ми влаштували вечір незабутніх емоцій, а у цьому нам допомогла чарівна мелодія з фільму «Ромео і Джульєтта» у виконанні наших дітей. Саме на цей фільм майбутній чоловік запросив мене у кіно у далекому 1983. Ця стрічка і музика з неї відтоді стали символом нашої любові.

З Днем народження тебе, мій найрідніший! Я тебе кохаю ❤️ .

 

Усі відео