Нам дуже не пощастило з сусідами

Тамара Горіха Зерня

Білорусь потирає руки в очікуванні фінансової допомоги від МВФ на суму 1 мільярд євро. З високою ймовірністю, ці кошти будуть виділені. Всередині Білорусі їх уже назвали «манною небесною» для Лукашенка, за межами країни пролунали голоси певної стурбованості, і на цьому все. Чіткий сигнал отримали всі зацікавлені сторони. І Лука, який відкрито будує концтабори, і опозиція, яка ще не відійшла від ейфорії «тріумфального» візиту Тихановської у США. І Литва, яка за прикладом Латвії направляє внутрішні війська на кордон і наділяє їх додатковими повноваженнями.

А тим часом у Мінську присудили 12 днів арешту чоловікові за дитячий малюнок у вікні. Суддя поцікавилася, чому він не отримав спеціальний дозвіл на його демонстрацію. На малюнку зображене небо і чи то ріпка, чи то сонечко – у малюків не розбереш. Цей шедевр стояв на вікні чотири роки, він вазонок затіняв.

Отже, Білорусь в очікуванні мільярда євро.

А Україна в очікуванні Меркель. Яка теж щось привезе у клювику, чи в якому іншому місці, яке залишиться вільним після візиту до путіна. Яким буде цей візит, і про що вони говоритимуть із Зеленським, теж зрозуміло. Ми ж не діти, ми ж нормально сигнали ловимо, і ті що з росії, і ті що з Європи.

Тим більше, тональність цих сигналів не змінилася за останніх сім років. Економічний інтерес завжди стоятиме на першому місці. Демократія і права людини – хороша тема, але у практичній площині тут кожен сам за себе. Ніхто за вас не прийде прибирати ваших диктаторів; не стріляють у спину – вже добре.

Ну і росія. Росія продавлюватиме свої інтереси рівно до того місця, де не зустріне силового опору. А вся «гібридна» частина, тобто пропаганда, підкуп, корупція, брехня, залякування, не має обмежень. Просто ми дійшли до моменту, коли ніхто вже не соромиться і не маскується. Дивовижна чистота намірів, востаннє така була сто років тому.

А ще Україна підходить до свого 30-річного ювілею. Тридцять років – це час, коли дитячі хвороби росту вже переболіли. І навіть підлітковий вік минув.

Так, ми були небажаною і недолюбленою дитиною. Так, нас ніхто не хотів, і весь час намагалися і зараз намагаються запхнути у те місце, з якого ми з’явилися. Так би мовити, обернути пологи назад.

Але фокуси, які можна було провертати із дошкільням, уже не проходять із тридцятирічкою. Нам дуже не пощастило із сусідами, це правда. З одного боку маніяк, який скоро людські жертвоприношення почне проводити, щоб владу втримати. З другого боку – такий самий маніяк, тільки з вусами. За спиною глибоко стурбована фрау з сюрпризами, яка не проти заварити двері у вашу квартиру, але хотіла б зробити це чужими руками.

І ми такі – слухайте, тут знайдеться нарешті хтось дорослий і адекватний? І тиша у відповідь, у якій ти розумієш, що дорослий напевно це ти… А що ж клоун? – питають нас? Ну що клоун, у кожного свої недоліки. Це у нас така вітрянка, тільки у дорослому віці.


Валерій Прозапас

Не встиг змінник незрівнянної Мендель сповістити про візит Меркель як про “неможливість вирішувати безпекові питання без Зеленського” – як виявилося, що та спочтатку їде до Путіна.
Це раніше союзники України узгоджували позиції з президентом Порошенком перед спілкуванням з Кремлем, а тепер до “найвеличнішого” привозять готові рішення і ставлять перед фактом.
Можна скільки завгодно дурити голову цьому затурканому пропагандою населенню – але Україна буквально на очах втратила суб’єктність внаслідок постійних дипломатичних провалів “нових ліц”.
Політали до Оману?
Позаглядали в очі?
Покупували електрику в РФ?
Порозслідували плівки фсбшного Деркача?
Попризначали в ОП соратників Януковича?
Понаповертали на Схід?
Ну от ласкаво просимо на дипломатичну помийку, з такими ніхто не радиться, тільки доводять рішення дорослих.
Але облаштовано все буде красіво, в Ква95 вміють, українці і не помітять в яке убожество їх загнали – бо самі ж захотіли “поломать сістєму”.

Усі відео