Санкції на часі. 16.01.2025
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій станом на 16.01.2025.
1. Ліквідні активи Фонду національного добробуту росії скоротилися на третину за рік.
– Станом на початок 2025 року активи ФНД становлять $37,5 мільярда (2% ВВП), що на $18,4 мільярда менше, ніж роком раніше.
– Фонд, спочатку створений для підтримки пенсійної системи, з 2022 року використовується для покриття бюджетного дефіциту, спричиненого війною в Україні та санкціями Заходу.
– За 2022–2023 роки з фонду витрачено близько 6,5 трильйона рублів. Вільна частина резервів скоротилася майже втричі — з $113,5 мільярда (7,3% ВВП) на початок 2022 року до $37,5 мільярда.
– У рублях активи зменшилися на 55% і наразі складаються з юанів, золота та рублів, після відмови від долара та євро.
2. 70% російського бізнесу постраждало від санкцій: економіка росії занепадає.
– Санкції Заходу завдали потужного удару по економіці росії: до кінця 2024 року майже 70% підприємств заявили про значне погіршення умов роботи.
– Лише 23,3% компаній змогли уникнути прямого впливу обмежень.
– Реальний сектор страждає через нестачу технологій, фінансів і жорстку політику Центробанку рф, яка блокує кредитування та інвестиції.
– З початку 2025 року санкційний тиск посилюється, загрожуючи ще глибшою кризою для російської економіки.
– Війна та ізоляція залишають російський бізнес без шансів на відновлення.
3. Обсяг імпорту російських нафтопродуктів до Індії зменшився більш ніж у 10 разів.
– У жовтні минулого року постачання нафтопродуктів з росії до Індії різко скоротились порівняно з попереднім роком.
– Імпорт російських нафтопродуктів до Нью-Делі у жовтні 2024 року склав $61,2 млн, що в 11,6 разів менше, ніж у жовтні 2023 року. Зниження обсягів порівняно з вереснем склало 1,7 рази.
– Варто зазначити, що це найнижчий обсяг з середини минулого року, коли було продано нафтопродуктів на суму $95,4 млн (липень).
– За звітний місяць росія втратила позиції головного постачальника, перемістившись на 4 місце в індійському імпорті, поступившись своїми позиціями ОАЕ, Сінгапуру та Південній Кореї.
– Обсяг закупівлі нафтопродуктів із москви склав $1,97 млрд за перші десять місяців минулого року, що більш ніж удвічі менше, ніж роком раніше.
4. Вартість доставки російської нафти сорту ESPO до Китаю зросла більш ніж утричі після впровадження США жорстких санкцій проти нафтової галузі росії. За оцінками трейдерів, ставки продовжать зростати.
– Фрахтові ставки на транспортування нафти з російського порту Козьміно до Китаю піднялися до 5–5,5 мільйонів доларів, тоді як до введення санкцій вони складали близько 1,5 мільйона доларів.
– Санкції США спрямовані на дві російські компанії, які забезпечують понад чверть морського експорту російської нафти, а також на страховиків і трейдерів.
– За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2024 році “чорний список” стосувався близько 22% танкерів, які перевозять нафту морем.
– Обмеження одразу вплинули на ринок: танкери, що транспортують нафту ESPO та сорт «Сокіл», скупчилися біля китайського узбережжя в очікуванні розвантаження.
– ESPO залишається популярним серед китайських нафтопереробників через короткий маршрут постачання, однак санкції ускладнюють доступ до цього ресурсу.
– Більшість танкерів, що обслуговують маршрут Козьміно–Китай, — це судна класу Афрамакс, здатні перевозити до 750 000 барелів. Ще до останніх санкцій США порти провінції Шаньдун, де розташовані основні незалежні нафтопереробні заводи Китаю, з обережністю ставилися до суден, які потрапили під санкції.
– Це стало наслідком попереджень від великих операторів терміналів про можливі ризики співпраці з такими танкерами.
5. Китайський виробник вантажівок Sitrak вперше обігнав російський КамАЗ на внутрішньому ринку за підсумками 2024 року.
– Загалом у 2024 році в росії було продано 102 тисячі нових великовантажних вантажівок (HCV) — це на 18,8% менше, ніж роком раніше.
– До цього сегмента належать вантажівки повною масою понад 16 тонн.
– Лідером стала марка Sitrak із часткою ринку 19% (19,4 тисячі проданих одиниць), на другому місці КамАЗ із часткою 16,91% (17,3 тисячі одиниць). Третє, четверте та п’яте місця посіли китайські бренди Shacman (15,7 тисячі), FAW (11,6 тисячі) і Dongfeng (8,3 тисячі).
– Найбільше зростання продажів за рік показали китайські виробники Dongfeng (+99,8%) і Sany (+77,4%), тоді як інші бренди фіксували падіння.
– Найглибше падіння продажів відзначено у Foton (-56,8%). Продажі Sitrak знизилися на 18,5%, а КамАЗ зазнав ще більшого спаду — на 33,1%, втративши майже 11 тисяч проданих машин.
6. Байден вирішив захистити санкції проти росії від скасування Трампом.
– Адміністрація президента Джо Байдена за кілька днів до передачі влади використала закон 2017 року, щоб не дати своїм наступникам можливості ослабити основні санкційні заходи проти росії.
– Згідно з новими правилами, Конгрес може заблокувати скасування обмежень, а застосування вторинних санкцій стане обов’язковим.
– Згідно з заходами, які Міністерство фінансів США оголосило в середу, близько 100 найбільших фінансових, енергетичних і оборонних компаній росії, від одного з найбільших виробників зброї «Тактичне ракетне озброєння» до Московської біржі, будуть внесені до нового списку.
– Якщо виконавча влада захоче виключити когось із цього списку, таке рішення протягом 30 днів повинні будуть розглянути в Конгресі.
– Якщо воно не буде схвалене, де-лістинг буде заблокований.
– Адміністрація Байдена використала цей закон як правову базу для нового санкційного списку.
– Таким чином, у конгресменів буде можливість зупинити можливі спроби Дональда Трампа скасувати результати зусиль адміністрації Байдена щодо ослаблення військово-промислового потенціалу росії.
7. Адміністрація Байдена не визнала росію спонсором тероризму, бо вважає санкції ефективнішими, — речник Держдепу США.
– За словами Міллера, Американські обмеження, включаючи нещодавні пакети, мають «реальні наслідки».
– Після введення санкцій проти енергетичного сектору росії, танкери з російською нафтою почали зупинятися по всьому світу, зокрема біля берегів Китаю.
8. США додали 9 китайських компаній до “чорного списку” за обхід санкцій проти росії.
– Сполучені Штати розширили санкційний список, включивши до нього китайські та російські компанії, а також киргизький банк, які допомагали обходити санкції. Про це повідомило Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Міністерства фінансів США.
– За даними OFAC, росія і Китай працюють над створенням регіональних клірингових платформ, які полегшують транскордонні безготівкові розрахунки за товари, що підпадають під санкції.
– Ці платформи використовуються як посередники для обходу обмежень, спрямованих на стримування торгівлі санкційною продукцією.
– Санкції спрямовані на подальше посилення економічного тиску на росію і обмеження її доступу до міжнародних фінансових операцій.
9. Радники Дональда Трампа працюють над стратегією санкцій, яка має допомогти досягти угоди між росією та Україною, одночасно підсилюючи тиск на Іран і Венесуелу.
– Адміністрація Байдена, що завершує свою роботу, запровадила найжорсткіші санкції проти російської нафтової торгівлі, створивши додатковий тиск на Москву. Це викликало підвищення цін на нафту Brent майже на $5 за барель, що може продовжитися.
– Трамп розглядає два варіанти: часткове послаблення санкцій для підтримки переговорів або ще більший тиск, щоб укріпити позиції США.
– Термін дії винятків для російської нафти завершується в березні, і якщо їх не продовжать, Кремль відчує значний удар.
– Є ідея вторинних санкцій проти компаній, які торгують російською нафтою, а також втручання в маршрути танкерів.
– Для Ірану планують відновити максимальний тиск, як це було в перший термін Трампа, коли експорт іранської нафти суттєво скоротився.
– У Венесуелі обговорюють повернення до більш агресивної політики проти режиму Мадуро.
– Зустріч Трампа з Путіним може наблизити припинення війни в Україні, але стратегія його команди також спрямована на збереження глобальної сили долара.
10. Гібридна війна – головна загроза від росії в Балтійському морі.
– Після затримання фінською владою танкера Eagle S, пов’язаного з російським тіньовим флотом, НАТО посилює присутність у Балтійському морі.
– Ця подія стала темою саміту в Гельсінкі, організованого Естонією та Фінляндією, де обговорюють протидію російським диверсіям і гібридним загрозам.
– Професор Тормод Хейер наголошує, що росія через диверсії та інформаційні атаки прагне дестабілізувати регіон і розділити країни. Він закликає до посилення сил НАТО для стримування агресії.
– Водночас Магнус Крістіанссон зі Шведського університету оборони зазначає, що міжнародне морське право ускладнює відповіді на провокації, як-от перехоплення суден.
– НАТО фокусується на стримуванні росії та демонстрації готовності протистояти її гібридним загрозам.
Колаж: informator.ua
