Історія Володимира Прохнича – це приклад відчаю, до якого довела влада конкретну людину (відео)
Вчорашня подія в Кабінеті міністрів, а якщо точніше, його ніби захоплення, – це приклад відчаю, відчаю у який поставила влада конкретну людину.
У відчаї будь-яка людина може піти на крайні кроки, і не важливо, це учасник війни чи звичайна людина без бойового досвіду.
Для того щоб розуміти, що стало причиною цього кроку, треба дізнатись, чим займався цей учасник війни. А займався він насправді корисною та правильною справою!
По-перше, всі мої знайомі та друзі, хто знає Володимира Прохнича, мають тільки позитивні відгуки про нього.
Історія Володимира – це історія прикладу, це історія, яку держава має чіпляти на прапор та доводити до кожного учасника війни!
А історія в наступному.
Володимир Прохнич одним з перших пішов на війну у складі батальйону Айдар, він був сапером, справжнім захисником та авторитетним другом у підрозділі!
Після повернення з війни Володимир не чекав та не вимагав ніякої допомоги, а організував бізнес у своєму місті, мало того, що він просто створив СТО, Володимир дав роботу своїм побратимам. Це найкращий шлях соціалізації учасників війни після повернення з війни.
СТО, як і будь-яке інше, займалось ремонтом машин та безкоштовно ремонтувало машини для наших військових.
І ніби все добре, ніби чудовий приклад для всіх інших. Але… як завжди в таких історіях є велике АЛЕ.
Місцева влада вирішила, що їм не цікавий учасник війни, який подає приклад всім іншим, вони вирішили, що земля під цим СТО має використовуватись в інших, більш вигідних цілях. І саме ця «принципова» позиція влади і стала причиною відчаю пана Володимира!!!
Шкода, що ми дізнались про цю ситуацію вже після вчорашніх подій, але ми маємо зробити висновки з неї та намагатись зробити все, щоб подібне не повторювалось!
Сьогодні Володимиру Прохничу, атовцю, який учора зайшов у будівлю Кабміну з гранатою, оголосили підозру. Три статті. Захоплення державних будівель. Незаконне позбавлення волі. Незаконне поводження зі зброєю. У той же момент немає статей, які прокремлівські телеграм-канали намагалися до нього прив’язати, а саме тероризм і захоплення заручників. Завтра суд обиратиме запобіжний захід хлопцеві …
Чого я тільки вчора не начитався і не наслухався. Часом здається, що люди в своїй злобі остаточно збожеволіли! «Та потрібно було там все і всіх підірвати до біса» – саме такого контексту була переважна частина коментарів.
А кого, вибачте, треба було підірвати? Людей, які прийшли туди у своїх справах? Співробітників управління державної охорони? Про те, що у такому випадку ймовірно загинув би і сам Володимир Прохнич, напевно, мало хто подумав. Воно й зрозуміло. Коли хочеться шоу, думати ніколи. Вірніше, лінь. Я, звичайно, можу запитати «Нам досі мало шоу?». Але питання буде риторичним.
Окрім цього здивували деякі жителі Фейсбук (і начебто ж адекватні), які миттєво записали Володимира в терористи. Ярлик приліпили миттєво. Хороший «терорист», який не захоплював людей, а навпаки розганяв їх. Мало того, він не висував ніяких вимог.
Ну, а тим, хто, спираючись на цей випадок, намагаються очорнити поняття «атовець», хочу сказати наступне. Так, хлопець переступив закон і буде за це відповідати. Але щоб зрозуміти його мотиви… Спробуйте на хвилину влізти в його шкіру, подивитися на світ очима того, хто пройшов війну. І тоді якщо не все, то багато що, стане зрозуміло. Якщо пружину постійно накручувати, то вона колись лопне. Справа часу…
Наприкінці хочу написати про те, що все ж таки сподіваюся на поблажливість суду стосовно Володимира Прохнича. І в той же момент розумію, що в наших реаліях ця фраза буде звучати нерозумно…
І так… Бойовим орденом «За мужність» хлопця нагородив Президент України Петро Порошенко. За справу нагородив. За те, що Володимир мужньо захищав свою рідну Україну. Хто це розуміє, тому нічого пояснювати не потрібно. А іншим і не поясниш…
