Очередная волна фейков показывает их панический страх (видео)
Такая вот себе последовательность.
Липецкая фабрика, ко-ко-ко.
Выясняется, что фабрику закрыли, а продать ее можно только после того, как РФ снимет арест с имущественного комплекса.
Порошенко разбогател в 82 раза, ко-ко-ко.
Выясняется, что никакого увеличения размера состояния не было, а наоборот в 2013 году состояние было больше.
Порошенко причастен к убийству своего брата, ко-ко-ко.
Выясняется, со слов гендиректора 1+1 Media, что это был художественный прием и аллегория.
Порошенко алкоголик, ко-ко-ко.
Выясняется, что он практически не употребляет алкоголь в принципе, из-за диабета.
Порошенко наживался на Роттердам+, ко-ко-ко.
Выясняется, что уголовное производство зарегистрировано в интересах двух заводов Коломойского, а потом 4 (!!!) раза это производство закрывают.
Порошенко отдал трубу Медведчуку, ко-ко-ко.
Выясняется, что Порошенко подписал Указ, вводивший в силу решение СНБО про национализацию трубопровода в мае 2015 года.
=== вы находитесь здесь ===
Очередная волна фейков в очередной раз показывает их панический страх.
– Вы слышали, все говорят, что у Рабиновича дочь проститутка?
– Позвольте, но у него ж два сына и нет дочери! –
– Ну и что?! Теперь пусть попробует отмыться перед всем Привозом.
Всі «компромати» Зеленського проти Порошенка мають одну спільну рису: вони не відповідають дійсності.
Спочатку команда Зеленського зомбувала тим, що стверджувала, нібито Президент України П. Порошенко «обміняв» контроль Медведчука над українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» на лояльність інформаційних каналів Медведчука 112 каналу і Ньюсван. Але не треба бути експертом а просто глядачем, щоб зрозуміти, що це не просто фантазії, це груба брехня. Бо саме канали Медведчука були ключовими інформаційними каналами, які брали участь в інформаційному кілерстві проти Порошенка.
Потім «бульварний» журналіст Д. Гордон звинуватив Порошенка у домовленостях з Путіним здати Маріуполь. 7 травня він заявив, що Порошенко у 2014 році на виконання злочинної угоди з Путіним «віддав наказ українській армії залишити Маріуполь». І тільки бійці «Азова» цьому нібито зашкодили. Тільки от Маріуполь був взятий під контроль України на початку каденції Порошенка.
П. Порошенко розпочав свою президентську каденцію 7 червня 2014 року, і на світанку 13 червня розпочалася успішна операція зі звільнення Маріуполя, в якій брали участь 1-ша бригада Національної гвардії та бійці 79-ї окремої аеромобільної бригади, а також батальйон «Азов» і дві роти батальйону «Дніпро-1». І це була не одинична операція, а складова українського контрнаступу, який суттєво скоротив зону контролю російських найманців.
Тепер нове «звинувачення» – на плівках Медведчука нібито йдеться про те, що Медведчук домовляється з російською владою про отримання контролю над українською частиною нафтопродуктопроводу «Самара – Західний напрямок» в обмін на повернення П. Порошенку «Севморзаводу». Але до чого тут Порошенко? Жодного обміну нафтопроводу на «Севморзавод» не було.
Після окупації півострова російська окупаційна адміністрація розпочала процес «націоналізації» заводу.
У середині червня 2014 року «в.о.» «губернатора» Севастополя С. Міняйло заявив, що “Севастопольський морський завод” після перевірки порядку приватизації та оцінки власності «стане російським підприємством».
28 лютого 2015 року «Севморзавод» був «націоналізований» на користь Севастополя. 4 березня 2015 вийшла постанова про «створення» державного унітарного підприємства «Севастопольський морський завод імені Серго Орджонікідзе». Згідно з документом окупаційної влади, засновником заводу «стало» місто Севастополь. Був «сформований» початковий статутний фонд в розмірі 500 тисяч рублів і «затверджений» статут нового ДУП. А 30 березня 2015 року уряд Севастополя «уклав» меморандум про співпрацю з АТ «Об’єднана суднобудівна корпорація» (100% акцій у федеральній власності РФ). На виробничих потужностях Севморзаводу була «організована» філія, яка «входила» до корпорації АТ «Центр судноремонту «Звездочка». 31 січня 2018 року глава уряду РФ Д. Медведєв підписав розпорядження Уряду № 127-р, яким Севморзавод «передається» в держвласність як майновий комплекс і «знаходиться» тепер у веденні Мінпромторгу.
Жодної іншої зміни в частині права власності захопленого росіянами активу не було. Зрозуміло, що з 2014 року жодного прибутку для П.Порошенка завод не приносив. У декларації за 2017 рік П. Порошенко ще вказав, що завод у його власності, але тільки тому, що Порошенко не визнає рішень окупаційної влади і в судовому порядку домагається повернення заводу законному власнику.
