Вони вже ніколи не прозріють?
Позавчора Президент України довго розповідав, який він потужний Деолігархизатор. Як у олігархів не буде вибору, як він їх буде карати і ліквідовувати як клас.
А вчора випадково в стрічці потрапив на дві новини.
З наглядової ради Укроборонпрому звільнили Володимира Горбуліна, людину шановану і розумну, і призначили Ростислава Шурму. З Шурмою знайомий особисто, він справді талановитий менеджер, але попереднє місце його роботи все ж викликає певні сумніви щодо щирості президента.
Далі у стрічці вигулькнув пост колишнього топ-менеджера ПриватБанку, який «день» побуде керівником Укрзалізниці. Особливо розчулив факт, що гонорар йому готовий оплатити відомий і, без перебільшення, видатний український підприємець, колишній міністр транспорту, а нині відомий виробник гальмівних колодок (у т.ч. для УЗ).
Вчора летовище «Бориспіль» опублікувало звітність за 2020 – 1,5 млрд грн збитків. Ми отримали це летовище зі збитками у 500 млн грн (війна, зупинення транзиту територією України) у 2014 і вивели на прибуток у 2,5 млрд грн у 2019. Час призначати знову менеджера МАУ керівником летовища, щоб закріпити успіх.
Ні миті не сумніваюся, що мотиви усіх згаданих осіб є чистими, благородними і навіть жертовними. Як і намір Президента боротися з олігархами.
Всі потенційні конфлікти інтересів є виключно збігом, а олігархи – насправді міфічні істоти.
Врешті-решт, Зеленський попросив не спішити з Коломойським і Фірташем…
П.С. Деякі коментатори почали вказувати, що в час коронакризи всі летовища були збиткові.
Це неправда. Наприклад, Львів чомусь зміг завершити 2020 без збитків, а Бориспіль – ні.
 |
 |
Я не знаю, як це написати без матюків.
Звільнити Горбуліна, щоби набрати ось це?
Великого проФФесора зекономіки Тимоху всі знають, але це не найгірший персонаж. Чим далі, тим страшніше.
Носов Олександр Григорович – до 2020 року власник та директор ТОВ “Дніпро Спецтех” – фірми, по якій інтернет з першої спроби показує 12 судових ухвал та рішень, з них 8 кримінальних, здебільшого за ухиляння від сплати податків у особливо великих розмірах. Останні справи – господарські, з Львівським та Житомирським бронетанковими заводами. Тобто досвічений у галузі, знає, де що погано лежить.
Але це ще не межа.
Знайомимося – Шурма Ростислав Ігорович, 1982 р.н., генеральний директор заводу «Запоріжсталь» з 30 липня 2012 по 25 листопада 2019 року, депутат Донецької обласної ради 6-го скликання. 17 квітня 2015-го обраний головою Запорізької регіональної організації партії Опозиційній блок. Кандидат в нардепи від Оппоблоку на парламентських виборах 2019 року. Син Ігоря Шурми, нардепа-рига IV та VIII скликань. З 2006 по 18 лютого 2014 — заступника Харківського міського голови Михайла Добкіна. 27 листопада 2015 року показово відмовився встати у Верховній раді, щоб вшанувати хвилиною мовчання жертв Голодоморів.
Блд, блд, блд…
Зеленский! Уволил! Горбулина! Из Набсовета Укроборонпрома!
А вместо него назначил рыга! и шестерку ахметовскую! и Милованова!
Ужас-ужас-ужас! Уж теперь-то зелики прозреют! Уж теперь-то все станет понятно! Э-ге-гей!
Друзья. Дорогие, хорошие, милые друзья. Зелики после роста цен на всё не прозрели.
И после снижения доходов у всех, кроме слуг и их хозяев.
И после Нафтогаза не прозрели.
И после санкций США на Коломойского не прозрели.
И после Буковеля не прозрели. И после Велюра не прозрели.
И после завала оборонного заказа не прозрели.
И после чемпионства мира по борьбе с коронавирусом не прозрели. И после проданных масок в начале эпидемии не прозрели. И после “резервы зерна съели мыши” не прозрели. И после распила десятков миллиардов ковидных денег на Великом кридивництве не прозрели. И после десятков тысяч смертей после украденных ковидных денег тоже не прозрели.
И после 500 дней Антоненко не прозрели. И после смерти Журавля под винишко и шашлычок на госдаче не прозрели.
И после “Украина первой получит самые лучшие вакцины” не прозрели.
И после ахметовского премьера не прозрели.
И после “вангеровцев” не прозрели.
И после реакции на сбитый Ираном самолет не прозрели.
И после 18 отпусков за 2 года не прозрели.
И после переезда на госдачу, которую “отдать детям!” не прозрели. И после кортежей и перекрытых улиц не прозрели. И после миллионов на смену интерьера в президентском самолете, том самом, что “всё продать!”, не прозрели. И после оформления субсидии на коммуналку миллионерами Зеленскими не прозрели. И после купленной после 2014 года в Крыму недвиги не прозрели. И после продажи сериалов в Россию не прозрели.
И после нарушений Конституции не прозрели. И после фальсификации выборов и незаконного признания Вирастюка депутатом не прозрели. И после “Вова молодец, пленных освобождал (70 человек не пойми кого от таксистов до сепаров), не то что этот Порошенко (более 3000)”.
И после передачи Москве свидетелей по делу сбитого Боинга не прозрели.
И после видео, где брат Ермака торгует должностями не прозрели.
Да что там. Вова вчера просто взял и в косоворотке вышел. Видели прозревших? А казалось бы, куда уж дальше.
В День Независимости Вова выйдет и гимн России споет, знаете, что будет? “Ой, ну он же с детства к советскому гимну привык, а российский такой же. Это просто ностальгия, а не гимн России никакой. А слова случайно перепутал. Или это ему Порошенко специально бумажку подсунул. Все бы вам, порохоботам, воду мутить и на чудесного Вову наговаривать. Продались за шоколадку. А у вашего Порошенко, кстати, завод в Севастополе, майка сына с надписью Россия и Роттердам+!”
Ну, серьезно. Какой там Горбулин. За два года ежедневных зашкваров нельзя было не прозреть, если специальных усилий не прилагать. Глаза поплотнее закрывать. Оттенки вкуса божьей росы смаковать. Голову в песок поглубже засовывать. Песок давно закончился, слой почвы прошли, слой камней и глины за плечами, уже в базальт голову суют. Оно не лезет уже, но все равно пихают. У многих получается. Рейтинги последние видели? Дофига в стране умельцев прятать голову в ядро Земли. Такое искусство да по делу бы – давно бы мировыми лидерами были бы. Хотя бы в области сверхглубокого бурения.
Трохи дивний цей популярний лемент про зелебобів, які ніяк не прозріють внаслідок чергової порції лайна, яке накладає зелена шайка. Не рвіть собі серце, шановні.
Згадайте, що навіть в часи найвищої підтримки Зеленського, на дебатах, на його половині стадіону були напівпусті трибуни. Його електорат інертний.
Зелебобіки не прозріють від зміни ради Нафтогазу, пресінгу Смолія, паразитування Лещенка на УЗ, наповненням адміністративної вертикалі особами з ватними поглядами і т.д., бо не цікавляться політикою. Тільки чимось вагомим, що пробиває вже всіх, як от Майдан чи напад Хуйла, або чимось дрібним, але дуже символічним (мені здається, що Вовину косоворотку помітило більше людей, ніж те, що він знову намагався згодувати з лопати обіцянки замість досягнень).
… Відволікає від вирощування картоплі, ЗНО сина, вибору куди поїхати у відпустку, кулінарних рецептів, збирання марок, сімейних радощів і проблем, кохання, розваг і всього іншого.
В фейсбуці фанати політики. Це, до певної міри, аномалія, якщо порівнювати з широким загалом. І кожний день цікавий, кожного дня щось стається. Причому так було навіть в сірі часи Януковича – завжди щодня щось ставалось. Але більшість за цим захоплюючим політичним серіалом не слідкує (і якась частина, що зараз, не слідкувала тоді).
А переважна більшість людей слідкують за цінами на комуналку і на продукти. І те, що на краще нічого не змінюється, це вже бачать всі. Тихо констатують, що і цей надурив, і продовжують жити далі.
Рейтинг Зеленського – це ще інерційний рейтинг популярного актора і того, що нічого фатального, за думкою неполітичної більшості, не сталось за 2 роки.
Коли був мовний Майдан, пам’ятаю, сиділа на сходах Українського дому під палючим сонцем і з відчаєм дивилась на безкінечний потік машин, що проїжджали повз. Їм було байдуже те, що у політично-активних громадян викликало лють і відчай.
За рік ті самі байдужі власники проїжджаючих повз авто вийшли на Майдан. А потім пішли на війну…
