Нічого Байден нам не винен
Зеленський знову інфантильно вимагає у Байдена членства в НАТО.
І це при тому, що в Україні з 2019 року немає голови місії України при НАТО – посада є вакантною.
Це при тому, що сам Зеленський ігнорував і не поїхав на минулий саміт НАТО.
Це при тому, що зупинено реформування армії в усіх сферах – починаючи від організації харчування і закінчуючи блокуванням закупівель нової військової техніки.
Час вже владі зрозуміти, що Байден нічого Україні не винен – він діє в інтересах власної держави, та що саме Україні необхідно відповідати стандартам, щоб НАТО було зацікавлено в нашому членстві.
Натомість Зеленський знову займає позицію ображеного хлопчика, який тупотить ніжками та питає, чому я досі не закінчив школу, хоча ходить тільки в сьомий клас.
“Зеленський поставив під сумнів рішення взяти під контроль Шуми на Донбасі у 2018 році”. ©
“Нє туда полєзлі”, дубль 2.
Важко повірити, що після таких слів людина може залишатися на посаді головнокомандувача, але населення схаває.
Бо й справді, навіщо Порошенко брав під контроль ті Шуми? А до того Маріуполь з Краматорськом, Золоте з Широкиним, Слов’янськ з Лисичанськом і взагалі визволяв 2\3 окупованих у 2014 територій Луганської та Донецької областей?
Ця заявочка точно наблизить нас до НАТО, там люблять, коли президенти союзників ставлять під сумнів деокупацію своїх території.
Катастофа.
В інтерв’ю СNN Зеленський заявив, що президент Байден зробив надто мало для України.
І дійсно, міг би вчителям зарплати збільшити до 4000 баксів, завершити війну, збудувати в кожному обласному центрі по аеропорту і нове місто-курорт на Чорному морі, міг би побороти контрабанду на митниці до кінця 2019 року, не наживатись на війні, збільшити доходи українців в рази, просто переставши красти, відрубати руки олігархам і посадити медведчука…
Ох, вже той президент Байден, ох, нічого ж не робить…
Сім років тому Зеленський і його «квартал» закликали «максимально шатать действующую власть». Закликали в Горлівці, де орудували російські спецпризначенці та їхні прислужники.
Зараз ставить під сумнів рішення звільнити Шуми на Донбасі у 2018 році.
Чого дивуємось зливу операції по вагнерівцях і підставі наших спецслужб у Молдові?
Цілком вкладається у картину світобачення…
Вчерашнее заявление бубочки относительно ленивого и жадного Байдена, который мало старается и мало делает для Украины, я привычно отнесла на бубочкин идиотизм и даже особого внимания не обратила. Но теперь, когда вылез Ермак и рассказал Байдену, где ему Патриоты размещать, стало понятно, что идиотизм уже возведен в статус внешней политики Украины. А это требует комментариев.
Видите ли, дорогие наши зеленые сограждане, есть несколько нюансов. И самый безобидный из них – это совковое представление, что США размещает Патриоты, где они хотят (вокруг Россиюшки, ясное дело). В реальности же соседи прекрасной Россиюшки покупают в США новейшие средства защиты от прекрасной Россиюшки. ПОКУПАЮТ, понимаете? Польша, говорят, потратила на эту систему порядка 5 млрд долл.
Но и это не главное. Продают не всем. Польше – продают. Потому что понимают, что польское ГБР не придет на место базирования Патриотов и не поснимает клистроны с систем наведения зенитных комплексов, тем самым выведя из строя ПВО страны. Помните такое? Стрельнула кому-то в ОП ценная мысль, какое еще уголовное дело на Порошенко завести, раз – и нет ПВО.
Никаких Патриотов или чего-то серьезного нам не то что не дадут, но и не продадут. Потому что непредсказуемо, что с этим будет завтра. Выведено из строя? Допущена “комиссия из РФ”, как пытались уже допустить “комиссии” на позиции, помните? Просто передано в Москву? Как была передана в Москву информация об операции с вагнеровцами, слитая российской агентурой из ближайшего окружения Зеленского. Или самим Зеленским.
Какие нам Патриоты? Польше продают, Румынии продают, странам Балтии продают, да много кому продают. А нам не продадут. Потому что в нашей стране верхушка власти набита коверными клоунами и российской агентурой.
Не будет нам ни НАТО, ни Патриотов, ни разведывательной информации, ни общих спецопераций. Не будет, пока голосуем за “договориться с Путиным посередине”, пока репутация – пустой звук, пока “какая разница”.
Не будет, пока для украинцев наличие своей страны не станет важнее и ценнее, чем лживые сладкие сказки нанятых олигархами шоуменов.
У мене щелепа відвисла від такого… Єрмак розродився на заяву: США повинні розмістити в Україні ракетні комплекси Петріот, бо Україна захищає не лише сама себе, але й решту світу… Кажете, що вам ця заява сподобалася й ви її підтримуєте, бо вона справедлива?
Ну то послухайте мене:
1. Мова йде не про закупівлю, зрештою, зелена влада й не має грошей на такі дорогі озброєння, вони навіть українські ракетні комплекси “поставили на бойове чергування” з муляжами ракет. Та й не купують вони того, на чому не можна отримати відкат. І не продадуть США в країну не члена НАТО такі потужні бойові одиниці. На цей випадок діють відповідні обмеження.
2. США не можуть також і просто передати ці комплекси українській армії. Найперше, що халява не вітається ніде, як би цього не хотілося Зеленському. Навіть під час другої світової США союзникам не дарували, а передавали зброю через ленд-ліз.
3. Американці можуть розмістити такі комплекси за кордоном на своїх воєнних базах і зі своєю обслугою. Досі триває дискусії, про розміщення цих установок у Польщі. Президент Дуда навіть заявив, що готовий з польського бюджету фінансувати утримання такої американської бази. То чому б не зробити такого кроку в Україні – запросити до нас американську базу й розмістити там Петріоти й їх американську залогу. Гарно. Але це лише солодка казочка. І не лише тому, що на облаштування нової американської бази йдуть роки (щодо Польщі півтора десятиліття лише дискусії тривають). А проблема ж у нашій Конституції. Там є пряма заборона на розміщення іноземних баз, окрім тих (тої, будь вона проклята), які діяли на момент ухвалення Конституції. Чи можна поміняти цю норму? Навіть треба. Але… Це 17 стаття з розділу першого. А зміни до першого розділу проходять спеціальну процедуру. Там не лише 300 голосів ще з моменту подання, але й обов’язковий загальнонаціональний референдум. Саме через це Порошенко, коли закріплював у Конституції курс на ЄС і НАТО, не записав цю норму, як нереальну до проходження конституційного процесу. Отже, й цей варіант не розглядається серйозно.
А для чого ж тоді Єрмак робить такі заяви? Та вже ж точно не для того, щоб насправді отримати американські надпотужні й страшні для РФії ракети. Та це й нелогічно для нього.
Згадайте, хто такий Єрмак:
1. Він має бізнес в РФії (зараз частково його зумів приховати), який веде з людьми із довірчого кола Путіна.
2. Це особа, про яку, як виглядає, повідомляли Зеленському в МІ6 за погодженням з ЦРУ, як про російського агента.
3. Це основний персонаж вагнергейту.
4. Це той, хто проштовхував так звану “Формулу Штайнмайєра” та зрадницьку ідею Консультативної Ради з ОРДЛО та багато всього іншого.
5. Це той, хто, повністю контролюючи конституційні повноваження посади президента (за фактичною відсутністю реального президента України), тому особисто відповідальний за зрадницькі ідеї так званого перемир’я, відведення військ, заборону розвідки, вогню у відповідь, застосування контрснайперських груп та інше.
6. І основне конкретно в цьому контексті – він відповідальний за повний і умисний зрив українського оборонного замовлення.
Саме цей Єрмак, який зробив усе можливе, щоб українська армія була максимально обеззброєне проти Раші, говорить про необхідність заведення до України надпотужної американської зброї, яка просто не може бути до нас привезена. Для чого ці пусті патріотичні слова при діаметрально протилежних ділах? Частково для “білого шуму” – відвести увагу від своєї відповідальності та змістити акценти й підкорегувати свій образ.
Але бачу тут і ще дещо інше. Зеленського зараз витягують на деякі з виду ніби й правильні заяви, але які можуть викликати несприйняття в західних альянтів. Те, що він говорить про членство в НАТО як про гарантію безпеки України, – це все вірно. Якби він про це говорив з 2019-го та щось робив і не влаштував демарш стосовно ювілейного саміту НАТО, то й результати могли б бути реальними, зокрема й щодо ПДЧ. Але менше з тим. На фоні цілковитої непослідовності Зеленського в геополітичних орієнтаціях наших партнерів насправді дратують численні його заяви на зразок отого “питання Байдену: чому ми досі не в НАТО”, яке для знавців міжнародної політики інфантильне до крайнощів та ще й провокуюче на жорстку відповідь. Запити й вимоги, особливо в безапеляційній моралізаторській формі, що США чи НАТО нам щось зобов’язані, вже викликають відторгнення. Але завдяки загрозам з боку Раші раптом можуть отримати й позитивну відповідь (нехай навіть з дулею в кишені). А коли запити безапеляційні та ще й завідомо нереальні для виконання, то негатив і відторгнення будуть тільки наростати.
Не берусь остаточно стверджувати, які саме мотиви були в Єрмака, але ця його заява мені дуже скидається на відверту провокацію.
Теперішня тональність заяв Зеленського також провокує блокування широкої іноземної допомоги Україні з боку США
Зеленський дозволяє собі дуже грубі випади стосовно ключових українських партнерів, насамперед, США. Журналісту CNN Зеленський сказав, що «Байден мало робить для України»:
«Якщо вони [США] бачать Україну в НАТО, вони мають казати про це прямо, і потрібні кроки. Не лише слова».
23 січня цього року Зеленський в інтерв’ю Axios сказав:
«Якщо без цих фраз, що ми всі будемо думати, ми будемо спілкуватись, для мене перше питання звучало б так: «Містере Президенте, чому ми досі не в НАТО?».
Керівник Офісу Зеленського А. Єрмак виданню TIME також у не дуже дружній до США манері знайшов винних у тому, що Україна з 2019 року не проявила жодної міждержавної ініціативи:
«Україна тримає лінію проти Росії не тільки за нас, але і за Захід. А де США розміщують свої ракети “Patriot”? Найближчі – у Польщі. Вони повинні бути тут».
Ініціатива Зеленського щодо вступу в НАТО, ідея Єрмака про розміщення в Україні Patriot дуже вірні, правильні, але чомусь з’явилися лише тоді, коли Росія стягнула до кордонів України і в окупований Крим більше 80 тис. війська. Два роки до того Зеленський боявся вимовити слово «НАТО».
До того ми чули зовсім інше. У виборчій програмі кандидат у президенти України Зеленський казав:
«Рух України до НАТО та інших подібних об’єднань — запорука нашої безпеки, в яку я вірю, та яка повинна отримати підтвердження через всеукраїнський референдум».
До слова, закон про всеукраїнський референдум Зеленський підписав лише 5 днів тому. Цікаво, що навіть у фейковому опитуванні 25 жовтня 2020 року Зеленський жодним чином не піднімав тему НАТО.
25 жовтня 2019 року було повідомлено, що Міністерство оборони та Міністерство закордонних справ вважають неефективною ідею переподання заявки на отримання Плану дій щодо членства в НАТО. Натомість Україна налаштована на те, щоб, не підтверджуючи цю заявку, досягти військових критеріїв членства в НАТО.
А потім була заява 11 березня 2020 року новопризначеного міністра оборони України А.Тарана:
«Враховуючи наші реалії, головним завданням Міністерства оборони замість амбіційної, але недосяжної найближчим часом мети цілковитої адаптації ЗС України до стандартів НАТО, має бути цілком реальна мета – максимальне забезпечення здатності Збройних сил України взаємодіяти з силами Альянсу».
Та, власне, у ході пам’ятної розмови Зеленського з Трампом у липні 2019 року Зеленський також жодним чином не говорив про вступ України в НАТО. Він тоді спільно з Трампом лаяли ЄС і Німеччину за недостатню допомогу Україні.
У затвердженій Указом Президента України від 25 березня 2021 року №121/2021 Стратегії воєнної безпеки України є про перспективу членства в НАТО, є про досягнення критеріїв НАТО, впровадження стандартів НАТО, але жодного слова про отримання ПДЧ.
Україна при Зеленському веде політику, далеку від стратегічного партнерства з США. США вводили санкції за будівництво газопроводу «Північний потік-2» по дну Балтійського моря, а Україна, якої цей проект найбільше стосується, жодної заяви на підтримку політики США не зробила. Україна досі не відреагувала кримінальним провадженням проти народного депутата А. Деркача, хоча в США проти нього введені санкції як проти «російського агента». Вже пройшло більше місяця, а Україна жодним чином не відреагувала на санкції США проти Коломойського.
Іншими словами, активний переговорний процес, який роками вела адміністрація П’ятого Президента Порошенка щодо отримання ПДЧ в НАТО, введення міжнародної миротворчої місії на Донбас, політика співпраці зі стратегічним партнером – США, при Зеленському був замінений на «перестать стрелять», «дивитися в очі Путіну» і на виведення міжнародних посередників з переговорного процесу на Донбасі. Тепер Зеленський намагається звинуватити США і НАТО у недостатній допомозі Україні.
Зеленський має припинити будь-які спекуляції нібито про недостатню допомогу союзників. Сьогодні необхідно провести «роботу над помилками» у зовнішній політиці.
Паралельно Зеленський повинен розпочати роботу з усунення від прийняття рішень людей, які мають відверту проросійську, антиамериканську позицію. Офіс Зеленського має перестати блокувати кримінальні провадження проти Коломойського, Деркача, Портнова та інших російських агентів впливу.
