Лікування буде. Болісне

Дмитро Вовнянко
Дмитро “Калинчук” Вовнянко

У Віті Пузанова сталася огидна ситуація. Його хлопець (8 років) грав у шахи в комп’ютері по мережі. От здавалося б, не політичний форум – сфера взагалі далека від політики як такої. Шахи! І от.

В противники Вітіному хлопцю попався представник Третього Риму. Звісно, програв. Що почав робити представник “дєди-ваєватєлєй”? Звісно, блювати шовіністичною отрутою і ненавистю до всього українського. Ви ж розумієте? То лохи, втративши гроші в бізнесі, потрапивши в незручну ситуацію або програвши у шахи, мусять аналізувати зроблене раніше, шукати власні (!) помилки та робити висновки на майбутнє! Для народу зайвої хромосоми – це марне! Для них норма, програвши в шахи, врізати противнику дошкою в табло. Або, програвши лижні перегони, уклепатися в лижників-фінів як російський чемпіон! От вона істинна велич!

Єдине в чому я незгоден з Вітею, це в тому, що вони невиліковні. Та ні, виліковні. Просто дуже болісно виліковні. Я дуже гарно пам’ятаю часи, коли представники Третього Риму були тихі та тендітні, аж солодкі. Це було наприкінці 90-х, коли нафта була дешева, грошей не водилося, а ветерани КДБ вже стояли в черзі за гуманітаркою зі США. Лагідні були, хоч на хліб масти.

Таке повторюється раз за разом. У 1918 р., коли в Києві гетьмана Скоропадського вчорашні російські георгієвські кавалерши на життя заробляли нічним ескортом з німецькими офіцерами, – таких випадків повно в тодішніх мемуарах. У 1991 р. коли в Севастополі доблесні радянські морячки міняли у американців пілотки та тельники на жуйку з вкладишами, я таке гарно пам’ятаю. Все знову буде, все до того йде. Бо цей сплеск блювотного шовінізму – насправді агонія недоімперії, яка вже сиплеться економічно.

І так само, як і тоді, народ зайвої хромосоми буде щиро дивуватися – за що ж їх всіх аж так не люблять? Це й буде лікування. Болісне.


Виктор Пузанов

Неожиданности всегда случаются внезапно.

Вот вроде никаких бандеровских летних лагерей, никакой целенаправленной работы “над сознанием маленького малыша”, а вот поди ж ты…

Он же в шахматы играет. И попался ему сегодня на сайте чувак из.. оттуда вобщем. Играет нормально, но Малыш сильнее. И примерно к двадцатому ходу это стало понятно. Любой бразилец, индиец, американец сдались бы после проигрыша ладьи, но тут нет. Оно продолжало барахтаться.

И Малыш решил поставить ему мат пешкой, просто чтобы показать ему его уровень. И оно начало ругаться. Переписка на скрине номер один.

Они таки безнадёжны. Я не знаю, что с ними делать. Эта имперская срань будет нам срать всегда, и нашим детям, и нашим внукам.

Мат пешкой Малыш ему таки поставил (скрин номер два).

p.s. На ругательства пожаловался, я его научил.
p.s.1. Пришлось объяснять, что такое “х**ол”, хотя инстинктивно он понял, что его пытались задеть.
p.s.2. За ошибки в правописании поругал.
p.s.3. Жаль, меня не было рядом, подсказал бы написать, что ещё как сдаются, визжат как свиньи, лишь бы в живых остаться.

Поділитися:
Share
Усі відео