Хвилинка просвіти щодо нашої вакцини

Дмитрий Левинский
Дмитро Левінський
С самого початку, тобто з назви – ChAdOx-1 nCoV19

То що ж таке той “чадокс”. А це вірусний вектор (послаблений вірус), побудований на базі аденовірусу (Ad-enovirus) шимпанзе (Ch-impanzee) Оксфордським (Ox-ford) Університетом, варіація “1”. Ну а nCoV19 – це novell CoronaVirus 19, тобто скорочена назва збудника, на протидію з яким розрахована вакцина на базі цього вектору.

Це не єдина і далеко не перша векторна вакцина. Їх було вже тьма-тьмуща. Всіх їх об’єднує одне – за базу (вектор) береться якійсь вірус, який здатен заражати людину, але зараження та/або хвороба протікає безсимптомно або майже безсимптомно, без якихось серйозних наслідків або взагалі без наслідків. І до цього вірусу штучно додається антиген від того вірусу, до якого ми хочемо створити імунітет. В нашому випадку – це спайковий білок (від англійського Spike – шип) новітнього коронавірусу. Саме він і є основним антигеном (тим, на що реагує імунна система). Простими словами, це аденовірус шимпанзе, який здатен заразити людину, але лише при штучному зараженні, та надто слабкий, щоб достатньо швидко множитись, щоб його не поборола імунна система людини, з доданим до нього спайковим білком коронавірусу. Тобто, штучно заражуючи людину, ми навчаємо її імунну систему в майбутньому реагувати саме на новітній коронавірус.

Помилкою також буде вважати, що цей вектор якійсь новий та недосліджений

Вперше цей вектор запропонували для створення вакцини проти MERS (близькосхідної лихоманки), навіть встигли протестувати на тваринах, але не на людях, бо епідемія скінчилася надто швидко. Потім проти ще декількох “екзотичних вірусів”, включаючи вірус Зіка та навіть як кандидат протитуберкульозної вакцини. Частина з них була випробувана також і на людях.

Щодо того, начебто вакцина не пройшла всі фази випробувань

Так. Не пройшла. Так само як і будь-яка інша вакцина проти новітнього коронавірусу. Але як і вже значна частина з них, Пфайзер і Модерна включно, пройшла всі три фази клінічних випробувань по скороченій процедурі. Скороченій не тому, що в ній не вистачає чогось життєво необхідного, а не вистачає вивчення віддалених наслідків та стійкості імунітету у віддалених перспективах. Просто тому, що цього не може бути в жодної з сертифікованих на цей час вакцин. Просто тому, що вірусу всього рік, а першим вакцинам – по 6-9 місяців. І просто ще нема ніякої статистики.

Щодо примітки ВООЗ – “пригодна для використання з ціллю імунізації в екстрених випадках”

Таку саме примітку мають і всі інші вакцини. Навіть Пфайзер, і не тільки в Європі та світі від ВООЗ, а навіть у США від їх FDA. І саме тому, що по жодній вакцині немає ніяких відтермінованих статистичних даних. І саме тому, що епідемії та пандемії відносяться до тих самих “екстрених випадків”. 15 лютого нарешті була фіналізована остання, ІІІ фаза клінічних випробувань цієї вакцини, з висновком “COVID-19 Vaccine AstraZeneca confirms 100% protection against severe disease, hospitalisation and death in the primary analysis of Phase III trials” в короткостроковий (6 місяців) період (нагадаю, що третя фаза випробувань стартувала на початку серпня 2020).

А тепер, до побоювань щодо якості саме індійської вакцини

Співпраця AstraZeneca та Serum Institute of India, виробника Covishield, почалася ще в травні 2019. І якби вона не почалася, у ChAdOx-1 nCov-19 скоріше за все не було б взагалі ніяких перспектив. Бо в науковому співтоваристві на той час не було однозначних висновків щодо перспективності яких би не було вакцин. А контракт Оксфорду та Serum Institute, з наданням останньому ліцензії на виробництво під власною торговою маркою, дозволив провести всі необхідні випробування. Бо Serum Institute – це всього-нічого 50% світового ринку вакцин та інших біологічних препаратів. Який виробляє їх не лише під власними торговими марками, але й контрактно для інших виробників, включаючи американських та європейських.

Єдине, що може викликати побоювання, – частота побічних реакцій внаслідок недостатнього ступеню очистки препаратів, як бувало раніше з іншими вакцинами. Але мова не може йти про ефективність. Бо біологічно індійська вакцина абсолютно тотожна оригінальній від AstraZeneca, що виробляється на південнокорейському заводі. І то я дуже сумніваюся, що індійці зараз просто так візьмуть і просруть шанс стати ще більшім монополістом в регіоні та ще більш впливовим гравцем на мировому ринку, просто не проконтролювавши стандарти якості.

Окрім того, Serum Institute – хоч і основний, але не єдиний партнер AstraZeneca по випуску вакцини. AstraZeneca законтрактувала щонайменше 15 інших виробників по всьому світу, переважно для локальних ринків.

* * *

Ну і насамкінець, традиційно бажаю найгарячіших куточків у пеклі нашому припизденту, його ОП, Кабміну та особливо МОЗу з особливо міністром. Ви або найміть нормальних піарників, хоча б таких, які були у нешановної попередньої команди МОЗ, або тікайте з країни поки не пізно. Бо, чує моє серце, так легко, як Овочу вам не відбутися.

Поділитися:
Share
Усі відео