Дипломатія зеленої бульбашки
Ще трохи про зовнішню політику.
Виявляється, на сьогодні 15 великих українських посольств функціонують без керівників.
Дуже погана практика, яка свідчить, що міжнародні відносини, якими за Конституцією у першу чергу повинен опікуватись президент, знаходяться у занепаді. До того ж, як мені розповідають у дипкорпусі, ціла низка досвідчених дипломатів відмовляється від своїх посад з двох основних причин:
▪ Перша. Фактично зовнішньополітичним напрямком керує не міністр закордонних справ, а особисто Ермак, що є приниженням для професійних дипломатів і порушенням загальносвітової практики.
▪ Друга. Багато чесних співробітників МЗС поставили свою кар’єру на паузу, бо не хочуть пов’язувати своє ім’я з цією владою. А тих, хто намагаються пристосуватись до неї та вести себе максимально професійно, погрозами та цькуванням доводять до звільнення або навіть гірше. Приклад передчасної смерті від серцевого нападу посла у КНР Камишева – яскравий тому приклад.
Про призначення послом у США Маркарової я вже писав. Ні у кого немає претензій до неї як досвідченого фінансиста, тому Зе, скоріше за все, сподівається, що вона все “розрулить” з МВФ. Хибна думка. Посаду українського представника у країні, що є нашим головним стратегічним партнером, повинен займати фахівець з напрацьованими контактами у військово-політичній царині, досвідом роботи у зовнішньополітичній сфері та значним міжнародним авторитетом. Приклад? Чудово підійшли б кандидатури рівня Огризка чи Єлісєєва.
А що маємо у реалі?
Контракти нібито на 3 млрд дол з ОАЕ. Три мільярди доларів, яких ніхто ніколи не побачить. Як ніхто так і не побачив “лавини” оманських інвестицій. Та й взагалі, все, що було підписано у цих країнах, – рівень посла або, максимум, заступника профільного міністра. Але ж ніяк не президента.
В англійській мові є такий термін – bubble diplomacy (бульбашкова дипломатія). Це коли є форма, є гарний костюмчик, є замилювання очей. Але немає змісту.
Так і Зе-влада. Костюмчик сидить, відосики пишуться, дружини на шопінг вигулюються. Проте змісту – нуль. А частіше взагалі мінус.
