Ранкова кава
Оскільки новин було дуже мало, вирішив, що є нагода запропонувати читачам ознайомитись з дуже цікавими дослідженнями щодо продажу землі. Стаття у ЗН (іншого видання не знайшов) за липень 2016 року, де є багато цікавих цифр, які шукав, аби краще розуміти питання.
Декілька цитат:
1. Через низький рівень використання добрив із 2000 р. вміст гумусу в ґрунтах зменшився з 3,36 до 3,14%. При цьому землі із вмістом гумусу нижче 2,5% чорноземами вже не вважаються. А оскільки 65,1% усіх орендованих земель передано в короткострокове користування терміном до десяти років, то це НЕ мотивує орендарів зберігати родючість.
2. Середній рівень внесення добрив в Україні становить 42 кг на гектар орних земель, що нижче від середнього рівня в країнах, які створили внутрішній ринок землі, (Польща 183 кг на га, Чехія – 118, Болгарія – 103, Угорщина – 100).
3. На початок 2015 загальна площа сільськогосподарських земель в Україні становила 41,5 млн га (або 70% території України): 75% – приватні землі, 25% державні (0.004% колективні, 0,004% комунальні). Станом на жовтень 2015. агрохолдинги сукупно орендували 3,32 млн га.
4. Структура сільськогосподарських земель за видами цільового призначення: 77% – орні землі, 13% – багаторічні насадження, 8% – пасовища, 2% – сінокоси
5. Середня нормативно-грошова оцінка українських с/г земель на кінець 2014 р. становила 1389 дол. за гектар. Навіть економічний спад, викликаний агресією з боку РФ, не знизив вартості гектара нижче 1100 дол (дана ціна, за умови дозволу продажу, буде активно зростати, економічні прогнози і обгрунтування, порівняння – за лінкою). Середня ж вартість оренди землі по країні всього 38 USD (!!) за гектар (середній розмір паю – 3,72 га, що рівне ~140 USD на рік (~12 USD на місяць) для пайовика – це про розповіді, як селяни можуть прожити з оренди – не можуть). Додатково, є величезна кількість проблем, навіть, при такій низькій вартості оренди, і далеко не всі отримують грошима, якщо взагалі щось отримують. За дані проблеми рекомендую почитати наступну статтю.
