Держборг за 9 місяців збільшився на 347 мільярдів гривень

У січні–вересні 2020 року загальний обсяг державного і гарантованого державою боргу збільшився на 347 млрд грн, або 17%, – до 2,3 трлн гривень. За оцінкою Рахункової палати, збільшення боргу спричинене здебільшого девальвацією гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг. Про це заявив Голова Рахункової палати Валерій Пацкан, презентуючи Висновок про результати аналізу виконання закону про Державний бюджет України на 2020 рік у січні–вересні.

«Витрати на виконання боргових зобов’язань за державним  і гарантованим державою боргом, порівняно з відповідним періодом попереднього року, збільшилися до 433 млрд грн і становили 36% здійснених у січні–вересні 2020 року витрат державного бюджету. Це зменшило фінансові можливості для реалізації інших бюджетних програм. Тільки на обслуговування державного боргу було спрямовано кожну восьму гривню доходів державного бюджету (13%)», – наголосив Валерій Пацкан.

За оцінкою Рахункової палати, очікуваний обсяг витрат на погашення державного боргу в 2020 році, на 32 млрд грн перевищить план на рік.



Коментуючи загалом виконання державного бюджету-2020 за 9 місяців, Валерій Пацкан підкреслив, що він виконувався в умовах: більшого, ніж враховано при визначенні показників державного бюджету на цей рік, зменшення реального ВВП, яке, за уточненою оцінкою Рахункової палати, становило 5,5%; значно більшого, ніж прогнозувалося, скорочення імпорту; міцнішого від прогнозного середнього обмінного курсу гривні; меншого від прогнозного зростання цін.

Низька якість макроекономічного прогнозу призвела, за оцінкою Рахункової палати, до недонадходження 76 млрд грн доходів державного бюджету і водночас зменшення витрат на погашення й обслуговування боргу та деяких видатків на 30 млрд гривень.

Коментуючи ситуацію з доходами, Голова Рахункової палати зауважив, що в січні–вересні 2020 року вони становили 75,6% плану на рік. “Це високий рівень виконання, зумовлений зменшенням, насамперед ще в квітні, встановленого у законі про державний бюджет обсягу доходів на 117 млрд грн, або 11%, – зазначив Валерій Пацкан. – За оцінкою Рахункової палати, за таких умов план доходів у 2020 році може бути перевиконано. Для цього достатньо буде, щоб у IV кварталі надійшло не менше, ніж у ІІІ. Це реально».

Водночас, наголосив Голова Рахункової палати, перспективи виконання плану видатків на рік не такі оптимістичні. Так, у січні–вересні видатки загального фонду на 93 млрд грн, або 11%, менші плану на звітний період.

«Наприклад, внаслідок прорахунків при підготовці рішень про виділення коштів із Фонду COVID-19, тривалого затвердження паспортів окремих бюджетних програм, незавершення процедур закупівель не використано 24,8 млрд грн за 20-ма з 25 бюджетних програм(або 47% запланованих на січень–вересень)», – наголосив Валерій Пацкан.

Крім того, зазначив Голова Рахункової палати, найбільшою проблемою в січні-вересні стало невиконання плану надходжень загального фонду державного бюджету, що зросло, порівняно з невиконанням у першому півріччі, більше як утричі, і становило 122 млрд грн, або 10%. Це спричинено здебільшого недонадходженням запланованих на січень–вересень державних запозичень і стало основною причиною зростання з початку року заборгованості загального фонду за отриманими з ЄКР (Єдиний казначейський рахунок – ред.) коштами в 17 разів до 28,6 млрд гривень.

«Для виконання бюджету необхідно у жовтні–грудні отримати 225 млрд грн, або 35% плану на рік. Ризики недоотримання державних запозичень на прийнятних умовах у визначених у законі про бюджет обсягах є суттєвими», – додав Валерій Пацкан.

Він також зауважив, що видатки державного бюджету на надання трансфертів місцевим бюджетам на 4 млрд грн, або 3,4%, менші плану на січень – вересень. Зокрема, внаслідок ненадходження до спецфонду державного бюджету плати за ліцензії на проведення азартних ігор не надано місцевим бюджетам три субвенції у сумі 1,8 млрд гривень.

Джерело

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії