«Мендельнутися» – це не про Мендель, а про Зеленського

Тарас Чорновіл

Узагалі-то, “мендельнутися” – це навіть не про Мендель, а про Зеленського. Ми просто вже настільки звиклися з тим, що наркоман безнадійно тупий, що перестали аналізувати його слова. Щодо смислового наповнення, то там дійсно порожнеча, інтелектуальний вакуум. Але ж ніхто не скасовував мудре вчення дядечка Фрейда. Зеленського якщо й можна читати або слухати, то виключно, щоб побачити те, що ця істота пробує приховати і від нас, і навіть від самого себе. Тоді починає лізти з нутра підсвідоме, а пацієнт, відповідно, стає проговорюватися “по Фрейду”.

От заразилося воно разом із Єрмаком на ковід. Принаймні, заявило, що заразилося. Суспільство звично розділилося на тих, які закономірно вирішили “він завжди бреше, то й тут збрехав”, та інших, які припустили, що вірус не вибирає, іноді й на лайно сідає. Ті, хто не повірили в хворобу, знову ж поділилися на прихильників різноманітних версій, через що тєло вирішило залягти на дно. Більшість пов’язували з конституційною кризою та ляпасом від своїх же слуг – тепер воно не уявляє, що з цим робити. Не менша група переконана, що в наркомана був серйозний передоз і проблеми з поверненням в адекват. І лише мізерна частина (ваш покірний слуга в їх числі) пов’язували втечу нашої зеленої верхівки з результатом виборів у США.

Зеленський не просто втрутився у виборчу кампанію в США, а ще й по тупості зробив це багаторазово та аж надто відверто. А коли паралельно з гучною заявою наркомана на прес-конференції 20 травня Генпрокуратура відкрила кримінальну справу проти Байдена (формально – за фактом, але особою-правопорушником у провадженні чітко вказаний екс-віцепрезидент США), то в нинішнього переможця американських виборів персоніфікація особистого ворога стала довершеним фактом. Також Зеленський обіцяв Трампу відновити всі провадження проти Хантера Байдена. А це удар в особливо болісну для Байдена-старшого рану. Після попередніх сімейних трагедій він особливо болісно сприймає напади на членів своєї родини. Тут він забуває про дипломатію. Пригадуєте, що він свого часу наговорив про Шокіна?

А тепер уявіть собі, що Джо Байден щойно переміг на виборах. Йому поки не до всіляких дрібних шестірок, він бачить своїх головних ворогів: Трампа й Путіна. Аж раптом йому доповідають, що одна зелена мокриця, яка так падлюче йому шкодила, прилізла на колінцях демонструвати власну лояльність та поспіхом вітати новообраного президента. Той, хто хоч трошки був особисто знайомий з паном Байденом чи уважно спостерігав за ним, усвідомлює, наскільки він мстивий і злопам’ятний. Як і у випадку Шокіна, досить було мінімального подразника, щоб Байден зірвався. Я навіть не сумніваюся, що у відповідь на “паздравлєнічька” миттєво прийшла відповідь. Не знаю, якими механізмами (Байден не надто перебірливий у методах), але усе мало статися дуже швидко.

Далі ми вже знаємо: два свіжих тіла відтранспортували в Феофанію, хоча жодних клінічних показань для цього не було. Ну лягли, то й лягли… Я вже написав, що це неоднозначно було трактовано суспільством. Але уявіть собі моральний стан зеленого чма. Він знає, що його очікують дуже важкі часи. І розумію, звідки підкралася біда. Йому ж то здається, що всі навколо тикають в нього пальцями й повторюють лише одне: “Цей придурок додумався стати особистим ворогом президента найпотужнішої держави! На лиха нам мати з ним хоч щось спільне? А може, нам Байдену підсобити?” Бубочка раптом усвідомила, що реальністю для нього може стати щось зовсім неймовірне – імпічмент та тюрма ще в 2021 році. Поки про це мало хто задумується, й навряд чи хтось в Україні активно розробляє плани з усунення Зеленського. Але ж низько інтелектуальні люди реагують за спрощеними схемами, які навіть не Фрейдом, а доктором Павловим описані…

І тоді Зеленський шарпнувся отак “за Фрейдом” виправдовуватися з того, в чому його ще ніхто відкрито не оскаржив. Так і появився черговий відосік про те, що він не втручався у вибори в США й очікує на “двопалатну підтримку”. Підтримка йому гарантована лише в палаті №6, а досі ми шукали двопартійну підтримку… Але мова про інше. Йому ж ніхто не тикав його американським зальотом, а він сам тільки про це й думає… От так і появляються такі тупорилі явки з повинною. А слугам Зеленського варто б задуматися: чи треба тонути разом із такою обузою, чи краще проявити ініціативу й атакувати першими й публічно відзвітувати: ми вже не з Зеленським, от вам, пане Байдене, його голова на тарелі з голубою облямівочкою.

Тут пару скрінів. Перші два запозичив у Jaroslav Lisevich, це первісний виклад тексту відосіка зеленого чмурика. Третій, уже відредагований, сам скопіював із офіційного сайту. Фрейд стиха посміхається – його теорія живе й перемагає…

Автор