«Ми близькі до катастрофи» – міністр охорони коронавірусу Степанов
“Ми дійшли точки неповернення і близькі до катастрофи”, – каже нам міністр охорони коронавірусу Степанов.
Ой, а хто, а хто, а хто жє ето надєлал? Хто-хто-хто?
А як же майстри спорту по боротьбі з коронавірусом?
Невже новенький асфальт не допоміг в боротьбі?
Може, ще додати грошей МВС – хай купують танки та літаки, будемо чавити коронавірус гусеницями і бомбіть?
“Попереду важкі часи… Немає когось окремого відповідального за боротьбу з ковідом”, – каже нам Степанов.
Та нєужєлі?!
Мені здається, що Зеленський, Степанов, Скалецька, Ляшко і Ємець – прекрасні кандидатури на лаву підсудних.
Не дякуйте за підказку.
“Настав час особистої відповідальності кожного. Коронавірус розповсюджується виключно від однієї людини до іншої. Тому кожен з нас несе особисту відповідальність за розповсюдження коронавірусної хвороби”, – торочить Степанов.
Та ладна.
За півроку не змогли втовкмачити людям в голови правила соціального дистанціювання та важливості масок, а тепер, курва, час настав?
А чи не допоможуть у цьому питанні асфальтоукладочні катки?
Ви ж у них зарили стільки грошей!
Реально згадується анекдот:
“На іподромі пан хоче поставити гроші на перемогу найсильнішої конячки. Тут до нього приходить стара облізла кляча і каже:
– Став на мене!
– Ти що? Ти себе бачила?
– Став, кажу, не пошкодуєш.
Пан подумав-подумав і зробив ставку.
Кляча фінішувала останньою. Підходить, ледве дихаючи, до пана і каже:
– Ну, нє шмогла я, нє шмогла…”
Хоча доля правди в його словах щодо відповідальності кожного є.
Наобирали – маєте.
