Ріфф має вийти! (фото, відео)

---

Це Віктор Трегубов, і, бачить небо, я цього не хотів.

Був сьогодні під судом по Ріффмайстеру. І був тоді, коли судді заявили, що він залишається за ґратами.  Незважаючи на той факт, що немає навіть натяків на серйозні докази його провини.

Себто, сидить він вже понад триста днів просто тому що.

Що ж.

Після вироку я нічого, власне, не очікував. Очевидно було, що зараз його знову повезуть до СІЗО.

Але тут вже увімкнулася майданівська логіка. Коли хочеться робити правильні речі, не очікуючи на перемогу. Просто тому, що вони правильні. Людей треба захищати. Незаконно засуджених людей треба захищати. А мій улюблений рід військ і так настільки малий, що точно не готовий ще й до таких втрат.

Тому, користуючись своїм правом на ходіння по вулицях рідного міста, я, разом із низкою співгромадян та побратимів, трішки походив перед автозаком, що намагався вивезти Ріффа.

Намагався він досить довго. Але зрештою поліцейські вирішили розблокувати проїзд. Все було пречудово в межах закону та правил шанованої гри регбі аж до фінального моменту. У фінальному моменті деякі правопохоронці, на жаль, завдали серйозного тілесного ушкодження ветерану Євгену Акастьолову. А також збили мене з ніг зі спини, коли я намагався наздогнати авто.

Я не дуже постраждав, пара синців. Фотокори мені підказали, що той пан, що навчив мене літати, – досвічений ветеран спецпідрозділу “Беркут”. Де б ми ще зустрілися.

А от Євген дуже. Хворі з війни нирки тепер, здається, ще й частково відбиті. Госпіталізували.

І дай нам всім, небо, щоб він швидко одужав. Бо інакше буде зовсім інший рівень суспільної напруги. Це я кажу м’яко, як людина, що поважає закон та суспільний спокій.

Так, можливо, в якісь моменти я не поводив себе гідно високого звання дипломованого богослова, офіцера та лідера партії – деякі слова та жести з мого боку порушували політес. Але я точно не порушив Кримінальний кодекс. І ніхто з тих, кого я бачив, окрім смішних та дурних людей у формі. Пораджусь з юристами, що з цим робити.

І вже точно ми готові надати усю доступну допомогу Євгену.

Але я хочу сказати наступне.

Шановні можновладці та судді. Я зараз не буду лаятися чи кричати образливі слова, хай би це було й красиво з точки зору піару перед виборами. Це зроблять інші. Я скажу ввічливо та зрозуміло.

Киньте цю валізу без ручки. В ній бомба.

От я, ввічлива та спокійна людина. Але в мене майданівські відчуття. Пригадуєте такі? Коли робиш ірраціональні та не властиві тобі речі просто від відчуття несправедливості.

А от, наприклад, Богдан Кутєпов передає мені відео цього. Мої стосунки з Богданом важко назвати дружніми, але щиро дякую, Богдане.

А от тупорилий беркут, який залишився в органах, б’є людей. Теж негарно.

Згодом буде ще суд. І кожного суду вірогідність того, що станеться якась жахлива чухня, зростає експоненційно. Протестуючі втрачають самоконтроль, а ви, об’єктивно, не в стані завадити ексцесам з боку підлеглих.

Припиніть.

Ріфф має вийти. Мова вже не йде про збереження обличчя влади, бо кожного разу зростає вірогідність нового спалаху агресії. Ця справа ризикує закінчитися гіршим, ніж те, з чого вона почалася.

Саме відчуття абсурдної несправедливості виводить на майдани. Саме це почуття об’єднує навіть людей, що в мирний час чубляться. Воно є і росте.

В ваших силах позбавити себе і нас вкрай негативних варіантів розвитку подій.

Серйозно, вже досить.

---

Автор

Тверезо