Гроші треба відробляти, російські тим більше

Олексій Гончаренко

Немає нічого більш цинічного в українській політиці, ніж те, як Сергій Лещенко відробляє замовлення, ще й за російські гроші.

Вчора він запропонував представити до державної нагороди голову тарифного регулятора Валерія Тарасюка. Так, окрім того, що він отримує 300 тисяч у місяць в Укрзалізниці, нічого не роблячи, Сергій ще займається пропозиціями про державні нагороди. Талановита людина 😆 Що тут сказати.

Але чому Сергій, пропонує дати державну нагороду Тарасюку? Чиновнику, який регулярно відвідував Роcію і втретє за рік намагається підняти тарифи на електричну енергію для промисловості.



Друзі, все просто. Саме Тарасюк виявився основним спонсором виборчої кампанії Лещенка. У липні 2019 року майбутній голова НКРЕКП вніс на рахунки кандидата Лещенка двома траншами майже півмільйона гривень, що склало 60% усіх надходжень. Це майже вся офіційна зарплата Тарасюка за 2019 рік. І це тільки офіційна частина, яка відображена у звіті НАЗК.

Так за що ми повинні нагороджувати Тарасюка, за те що він давав гроші Сергію Лещенку?

І ким взагалі був Тарасюк, коли фінансував Лещенка? Це колишній топ-менеджер російської бізнес-імперії VS Energy, який, як викрили народні депутати, регулярно відвідував Москву в 2016-2018 рр. Тобто вже після початку війни, вже після того, як він був чиновником нової української влади, який мав доступ до дуже сенсативної інформації як член НКРЕКП у 2014-2016 рр.

В мене нема питань, чому ця людина з очевидними зв’язками в стані країни-агресора очолила усю енергетику при цій владі, але чому раптом вона фінансує головного українського «антикорупціонера». Це питання.


Олена Монова
Олена Монова

Чим далі в ліс, тим товщі партизани 🤓

Знаючи мою палку любов до поціновувача антикорупційного фістингу Лєща, мене ткнули носом в пост Олексія Гончаренка (див. вище – ред.). І я там волала, як пароплав.

Бо виявилося, що всю його (Лєща, а не Гончаренка) передвиборчу кампанію 2019 року спонсорував такий собі дядечко Валерій Тарасюк. Який за дивним збігом обставин на той момент був топ-менеджером російської енергетичної компанії та регулярно відвідував Москву під час війни. От власне і практично все пояснення, чому СерЛєщ публічно і безсоромно лобіював імпорт балалайної електроенергії.

Нагадаю ще, що в жовтні 2019 року Тарасюк наказом Зеленського був призначений членом НКРЕКП, а в листопаді був обраний її головою. Якщо, звісно, слово «обраний» може відобразити правдивий стан речей, кхе-кхе. Ну і якщо ми пам’ятаємо, то саме від часу продавлювання Тарасюка на цю посаду в українській енергетиці почалося суцільне пекло, догосподарювалися практично до дефолту, вже на порозі стояли. Навіть завжди прибутковий Енергоатом почав показувати збитки, які за півроку дійшли до 2,6 млрд грн.

А лаптям настала лафа, бо в нас досі, якщо хто не знав, об’єднана енергосистема з країнами СНД. І якщо у нас піке, то ми входимо в залежність від Росії. Знову. І можна буде поставити хрест на планах влитися в європейську об’єднану енергосистему ENTSO-E.

Натомість СерЛєщ намагався (і досі намагається) впарити суспільству думку, що Тарасюк робить правильні і корисні для України речі. Але тепер ми принаймні знаємо справжню причину — бабло.

Хоча зрештою це завжди так.

 

Фото © Instagram Сергій Лещенко

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії