Рада вже готова до зради

Інформаційні телеканали передають повідомлення із фракції Слуг Зеленського (чи Путіна?), що після виступу в Раді Резнікова та Єрмака вже 70% слуг готові проголосувати за проект постанови, якою змінюється інша, що нею був даний старт черговим місцевим виборам 25 жовтня. Усе, як звично. У Путіна поставили вимогу, у Медведчука підготували текст (Качура, хоча й член слуг, але й був особливо довіреним соратником Медведчука, що очолював його “Український вибір”, коли куму Путіна було небезпечно залишатися в країні), слуги відрапортували про готовність проголосувати його разом з ОПЗЖ. Той же Качура недавно вже заявляв про доречність коаліції саме з ОПЗЖ, тому здивувати це може хіба геть бездумних громадян. Зрештою, їх у нас… Ну, самі знаєте, скільки.

Я ж тут вирішив дати короткий аналіз цього тексту, за який так безоглядно готові голосувати члени фракції “Жуліков і воров”… ой, перепрошую, “Слуг народу”. Тим більше, що хоча постанова Качури зареєстрована ще 28 липня, її майже ніхто не читав, особливо ж серед депутатів владної фракції. Звідти й розповіді, що зараз планують провести вибори 25 жовтня й на окупованих територіях. Ні, цього в постанові медведчуківського спадкоємця нема. Більше того, саме там (у Криму й в ОРДЛО) він також чітко передбачає заборону на проведення виборів разом із рештою України. Зрада не тут, зрада зовсім в іншому. Усім же, включно з Путіним, ясно, що встигнути з процедурою до 25 жовтня в ОРДЛО вже й так неможливо. Просто нам напустили туману, нагнали фобій щодо чогось одного, щоб спробувати провести абсолютно реальну зраду в чомусь зовсім іншому.А народ відразу ж заспокоять: “Усе прекрасно! Вас лякали виборами на окупованих землях? То їх там не буде. А що там поміняли в тексті постанови – то це дрібнички, головне, що виборів саме зараз бойовикам не даємо”.

Тому беремо текст документа, за який готові голосувати 70% слуг і дивимося, що ж там написано. Я звично пропоную вам знайомитися саме з порівняльною таблицею. Тоді не лише побачите, що добавляють, але й, що хочуть прибрати із чинного документа. Додаю скріни всієї таблиці. У лівій колонці наводять чинну редакцію, а в правій запропоновану. Слова, які змінюють, добавляють чи вилучають, звично виділяють жирним шрифтом.

1. Слуги хочуть все ж обрати Донецьку й Луганську обласні ради (тільки на підконтрольних територіях). З цим пунктом у правовому плані можна було б ще дискутувати. Річ у тому, що обласна рада – це не орган самоврядування певної місцевої громади, а спільний виразник об’єднаних інтересів усіх громад області. Яке може бути спільне представлення інтересів територіальних громад, якщо абсолютна більшість (особливо за населенням) територій обох областей не братиме участі у виборах і в формуванні обласної ради через окупацію? Тому було вирішено, що: нема спільного представництва – нема й виборів від якоїсь частини території. Логіка є, хоча вона не на всі 100%.

А з політичного погляду: чому Путіну та Медведчуку-Качурі-Єрмаку так запраглося провести там вибори обласних рад? Зараз усі повноваження в руках військово-цивільних адміністрацій. У випадку обрання Донецької й Луганської обласних рад Путін сподівається там побачити лише проросійських представників і керувати ними так само, як сьогодні керує фейковими владами так званих ДНР/ЛНР. За умов розмивання нашої системи оборони, повзучої здачі інтересів, може початися втілення сценарію поступового політичного поширення “ДНР/ЛНР” на всю територію обох областей. Про це раніше хіба в Москві чи окупованих Донецьку й Луганську заїкалися, а зараз прямо говорять керівники наших переговорних груп. Тому в цьому пункті я явно вбачаю реальну зраду.

2. Положення, яким Уточнюються межі та перелік населених пунктів, у яких вибори таки не будуть проводитися, в мене особливих застережень не викликало. Може я чогось не помітив, але зради тут не бачу, лише надмірну юридичну скурпульозність. Річ у тому, що є чинний указ Президента Порошенка, яким чітко визначено географічні межі та перелік населених пунктів непідконтрольних територій. Указ від лютого 2019 року, тобто межі там актуальні й на сьогоднішній день.Він і так є невід’ємною частиною законодавчого поля. Тому ЦВК, маючи вказівку щодо непроведення виборів на території ОРДЛО, усе одно мусить користуватися наведеними в цьому указі межами та переліками. Качура вирішив записати посилання на указ прямо в текст постанови. Не бачу проблем.

3. А тепер уже про зраду. Крім бажання розширити прифронтовий сепаратистський пояс на підконтрольну територію обох областей, автор і його ляльководи мали й чисто політичне завдання. Досі на цьому напрямку вже з перемінним успіхом попрацювали й Кравчук з Фокіним, і Єрмак з Козаком і сама перша задниця країни в особі зеленосяйного. Ідеться про максимальне зачищення будь-яких згадок про рашистську окупацію й агресію. А сама РФ має все частіше згадуватися в усіх документах не як агресор, а як посередник і миротворець.

Автори первісної постанови, аргументуючи неможливість проведення виборів у ОРДЛО та вказуючи обставини, за яких такі вибори можна було б провести, переписали більшість визначень із чинного законодавства. А там стараннями Порошенка та минулої коаліції усе чітко й ясно: агресор і окупант – не якась аморфна анонімна маса, а саме РФія. І на виправлення цього кидали всі зусилля путінські пропагандисти, терористи та його ж п’ята колона.

Давайте глянемо, що пропонує викинути з постанови Качура й за що готові проголосувати 70% слуг Зеленського. У базовій постанові написано, що вибори в ОРДЛО, Криму й Севастополі, а також до Донецької й Луганської обласних рад можна провести лише після:

… припинення тимчасової окупації та збройної агресії Російської Федерації проти України, а саме: виведення усіх незаконних збройних формувань, керованих, контрольованих і фінансованих Російською Федерацією, російських окупаційних військ, їх військової техніки з території України; відновлення повного контролю України за державним кордоном України; роззброєння всіх незаконних збройних формувань та найманців, які діють на тимчасово окупованих територіях України; відновлення конституційного ладу та правопорядку на тимчасово окупованих територіях України; забезпечення безпеки громадян України, які проживають на відповідних територіях Автономної Республіки Крим, Донецької і Луганської областей та міста Севастополя, після повноцінного завершення на відповідних територіях процедур з роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

Усі ці положення дуже образливі для Путіна й ламають його наміри перетворення Раші з агресора на миротворця. Але вони відповідають українському законодавству й міжнародному праву. А також узгоджуються з Мінськими домовленостями. Точніше, є одна фраза, яка не відповідає букві мінських статей, але узгоджується з духом Мінських домовленостей у ширшому контексті. Це про передачу кордону ще до виборів. Якби ворог усі пункти виконував точно й скрупульозно, то міг би й нам виставити претензії, що ми тут записали некоректне формулювання, адже кордон нам мають передати вже після виборів. От тільки рашистські фашисти порушують усі без винятку пункти, тому їхні апеляції є вершиною цинізму. А ще в ширшому контексті домовленостей визначено, що кордон до передачі його українцям мав бути відданий під контроль міжнародній поліцейській місії. Усе інше Мінську не суперечить.

Але все те, що неприємне Путіну Качура й слуги разом з ОПЗЖ поспіхом хочуть прибрати. Залишити Качура пропонує лише останні аморфні слова: “повноцінного завершення на відповідних територіях процедур з роззброєння, демілітаризації та реінтеграції відповідно до стандартів Організації Об’єднаних Націй та Організації з безпеки і співробітництва в Європі”. Оскільки якихось чітко виписаних стандартів ООН і ОБСЄ не існує, а всі належні позиції виписані в Женевських конвенціях” (згадка про них особливо невигідна Путіну), то без попередніх чітких політичних передумов такий текст не лише відбілює Рашистан, але й напускає туману, коли можна чи не можна такі вибори проводити.

Отака вона реальна зрада в цьому документі. Можна сказати, що голосування за зміни до постанови про оголошення виборів уже саме по собі є абсурдом, бо то постанова разової дії, яка запускає процес, і її не можна змінити. Можна скасувати й проголосувати нову, але тоді зриваються всі конституційні терміни.

Можна ще багато чого сказати про маразматичність цієї пропутінської ініціативи зеленої влади. Але ж для Путіна зараз важливо створити правові прецеденти, за яких РФ більше не вважається країною-агресором, а вибори, коли до них таки дійде, можна проводити під дулами автоматів не лише бойовиків, але й російських військових та без жодних гарантій безпеки, прав і свобод…