Зеленська «відповідь Чемберлену»

Тарас Чорновіл
Тарас Чорновіл

Ця замітка про 15 нових кримінальних проваджень (одне безглуздіше іншого) від зелено-пліснявого режиму проти Порошенка. Але ж я був би не я, якби і в цьому не відшукав якихось історичних аналогій з часами, до яких так манить усіх постсовкових диктаторів. Тому не полінуйтесь прочитати трошки тексту. Сама суть буде лише в кінці допису.


Про радянський лозунг “Наш ответ Чемберлену” знають навіть байдужі до історії. Найчастіше завдяки совковому кінематографу. Там у епізодах про 1920-30 роки частенько показували кадри якоїсь демонстрації, де на платформі везли чучело жирного буржуїна, якого по голові бив гумовим молотом класично-правильний пролетарій. І над усім цим красувалася “… відповідь Чемберлену”. Сьогодні навіть деякі історики повторюють дурницю, що це була така більшовицька відповідь прем’єр-міністру Великобританії Невіллу Чемберлену. Хоча той заступив на загальнодержавну посаду лише в 1937 році, а даний пропагандистський штамп виник у 1927, хоча проіснував аж до другої світової війни. Вживається й нині, але переважно в іронічному значенні – щось на зразок: “Если и это их не убедит, тогда мы начнём бомбить наш город Воронеж”.

Насправді ж, плакат і доволі тупорила традиція влаштовувати перформанси з побиттям символів буржуїна в образі Чемберлена має прямий стосунок до рідного брата майбутнього прем’єра – сера Джозефа Остіна Чемберлена. Він, як міністр закордонних справ імперії в уряді Стенлі Болдвіна, вперше ввів санкції проти совєтської Росії за “хакерські атаки” на Британію. Хакерів, як і інтернету тоді, звісно ж, ще не було, а покарання червонозаді заслужили за нахабну й провокативну антибританську агітацію, завдяки якій Москва прагнула збурити внутрішню ситуацію та дискредитувати владу й традиції Британії, вплинути на політичний вибір населення. От 100 років уже минає, а в свино-собак нічого не помінялося. Спершу Чемберлен молодший направив жорстку ноту протесту (23 лютого 1927 року), а коли це не вплинуло, ініціював розірвання Британією торговельних угод із СРСР. Завдяки цьому Совок заплатив дуже дорогу ціну за свої провокації, але замість припинити їх, лише влаштував свої блазенські шапіто (майже в стилі 95 Кварталу) на різних демонстраціях та зборах пролєтарствующіх рабочіх та інших нероб.



Але небагато істориків звернули увагу на пізніше використання цього лозунга та дії, які його супроводжували. Адже актуальність виявів обурення ініціативою Остіна Чемберлена вичерпалася вже за рік. А в більшовистській пресі лозунг появлявся із завидною частотою. А тепер згадаємо про дещо інше: аж до 1937-го, року тотального терору, репресії в більшовицькій імперії відбувалися доволі регулярно, але ніби спалахами, реакцією на певні подразники. Можна співставити їх із конфліктами, які виникали в Москви із західним світом із різноманітних причин, і побачити певну закономірність. Вона не дуже чітка, бо події були пролонговані в часі, але все ж проглядається. Західний світ висловлював Союзу своє невдоволення якимись злочинними діями або заявами, надсилав жорсткі дипломатичні ноти чи вводив якісь тодішні прообрази санкцій, – у СРСР спалахувала антизахідна кампанія, газети публікували жорсткі карикатури (на них “відповідь Чемберлену” переважно була в образі бойових літаків чи червоноармійців із допотопними гвинтівками та багнетами). Але в цей самий час під відверту антизахідну істерію активізувалися й у катівнях НКВД. Чітко під кожну “відповідь Чемберлену” кидали в концтабори або на розстріл тисячі неугодних, а потім і зовсім випадкових совєтських граждан.

Отже, якщо відкинути пропагандистську совкову тріскотню, то “відповідь Чемберлену” полягала в масовому ув’язненні й знищенні своїх громадян.

* * *

Ну що, починаєте здогадуватися, з якого дива я тут вам стільки історичних аналогій наводжу перед тим, як перейти до мотивів відкриття нових проваджень проти Порошенка?

Ні, я знаю, що Зеленський – найтупіший з усіх тупорилих кретинів, які мешкають на території нашої країни. І знаю, що він неймовірно жовчний і мстивий. А ще, що це унікально дристлива істота, яка боїться навіть згадки про Петра Порошенка, а тим більше його повернення до влади. Також я знаю й про замовлення з Москви. Якщо дати воду в Крим чи перетворити Україну на федерацію за рашистським сценарієм йому поки переповнені памперси заважають, то на догоду Путіну скомандувати Баканову, Венедіктовій та всім іншим своїм чортам відкрити нові справи проти такого страшного противника – це ж так просто, потупцяв ніжками, закотив істерику, й уже позареєстровували чергову порцію ахінеї.

Але я таки бачу тут і сліди “відповіді Чемберлену”. Днем раніше в США ввели санкції проти чотирьох рашистських ФСБшних агентів за втручання у виборчі перегони в США. А серед них і агент з українським громадянством Андрій Деркач. Ну і що? А те, що за цією дією аж свистить попередження Ваві Зєлєнскаму. Бо прізвище Деркача в США далеко не відразу зуміли запам’ятати й згадати, а Зеленському персонально Держдеп дуже оперативно дав публічного ляпаса по морді за всі супутні дії (відкриття проваджень фактично проти Байдена, підігрування антиамериканській політиці Москви вищим керівництвом країни, зрештою, дуже тупа вказівка Венедіктовій під час тієї ганебної прес-конференції). У Зеленського санкції проти Деркача сприйняли як удар по головному тілу країни і якось мали відреагувати. Як? Виправитися й загладити попередні проступки? Ну це ж не про наших. Та й дядя Вова в Москві може неправильно зрозуміти. Дати відповідь прямо в лоб американцям? Та стільки памперсів ще не підвезли… І тоді на Банковій істерично й підсвідомо кинулися давати традиційну “відповідь Чемберлену” відкриттям кримінальних проваджень проти Порошенка…

От тільки спершу це сприймалося драматично, потім байдуже, а зараз нічого крім насмішок уже не викликає…

 

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії