Кремль – сценарист вистави в Мінській ТКГ

Iryna Gerashchenko
Ірина Геращенко

Більше року не коментую Мінський процес, добре розуміючи, що там відбувається, з поваги до наступників і їх непростої місії. Більше того, я публічно, навіть коли це не сприймається певною частиною моєї аудиторії, підтримую ті речі, які вважаю правильними. Зокрема залучення до групи переселенців (цю ідею ще ми обговорювали на початку 19-го, але не встигли реалізувати), домовленість про режим тиші (кожне перемир’я знижує інтенсивність обстрілів, зберігає життя наших військових і цивільних, й це треба вітати). Я відмовила всім ЗМІ коментувати останні кадрові призначення в групу, це відповідальність і повноваження президента.

Але не мовчала й дуже голосно протестувала, коли через Мінськ просували кремлівський сценарій координаційної ради, коли українська сторона віддала РФ непокараних беркутівців і харківських терористів, вбивць Героїв Небесної сотні та 15-річного Данили Дідика.

Так само вважаю за необхідне висловити серйозні занепокоєння щодо інформації про останні домовленості, досягнуті в рамках Мінського процесу і, традиційно, вкинуті в суспільство через російські медіа.



Отже, росіяни дотиснули нашу делегацію, нав’язали їй, а значить, і нашим міжнародним партнерам думку, що начебто ВР прийняла «неправильну» постанову щодо регіональних виборів, яка начебто порушує Мінські угоди. Голова ТКГ від України Л. Кравчук навіть погодився спрямувати лист до ВР щодо прийняття змін до постанови. Це дуже небезпечний прецедент публічного прийняття російських вимог, який не має нічого спільного з компромісом. Вперше Україна «визнає», що це начебто ми не виконуємо чи порушуємо Мінські угоди, хоч все зовсім навпаки.

Нагадаю, ВР ще у вересні 2014-го прийняла всі необхідні для політичного блоку закони, зокрема про особливості місцевого самоврядування (терміном на 3 роки, не на постійній основі!!!) і про амністію, створивши передумови для одночасного проведення виборів на всій території України. Але саме РФ порушила всі домовленості, продовжила ескалацію на Донбасі, влаштувала Дебальцевський котел, а також у 2014 і 2018 провела незаконні вибори, тим самим зірвавши мирний процес, легітимізуючи маріонеточні режими.

І українська делегація має виставляти претензії РФ і її маріонеткам з вимогою негайної ліквідації всіх так званих органів влади як обов’язкової передумови проведення будь яких виборів на окупованих територіях. А також демілітаризацію Донбасу і виведення звідти всіх російських підрозділів і техніки. Так само неприйнятним є прийняття законодавства про постійний статус «особливостей місцевого самоврядування».

Росія не миттям так катанням проводить свою політику: шантажує Київ прямими переговорами з ОРДЛО, нав’язує світу думку про громадянський внутрішній конфлікт, перекладає відповідальність за невиконання угод на Київ, заговорюючи власну відповідальність за війну. І українська делегація жодним чином не повинна цьому підігрувати, це ніякий не компроміс, а прийняття російського треку.

Безумовно, важливою є тиша на Донбасі, це можна тільки вітати. Головне, щоб перемир’я не використовувалося Москвою як пастка, сопілка мишолова, який заспокоює жертву і заманює її, аби потім нанести удар.


Олександр Костюк
Костюк Олександр

Нинішня ТКГ – це вистава акторів, які грають чітко розписані ролі. Казанський та Гармаш в ролі “патріотічєскіх прєдставітєлєй Донбаса”. Кравчук в ролі “прєдставітєля України”, який начебто відстоює інтереси України та мир, але “от такий ультиматум, що я можу зробити, ми можемо втратити мирний процес..” і бла-бла-бла, «Я звертаюся до ВР з пропозицією переглянути постанову про вибори». У ВР репліку відразу підхоплюють Качури, Яременки та інші статисти.

От тільки сценарист цієї вистави один – кремль. І немає в ТКГ ніякої української сторони. Тому що в ТКГ кремль зараз фактично керує обома сторонами переговорів – це вже очевидно.

Фактично ми обмінюємо:

– Легалізацію ОРДЛО в українському законодавчому полі;
– Відсутність кордону з РФ;
– Легалізацію військ РФ в Україні під виглядом «народной міліції»;
– Федералізацію України через «особливий статус» ОРДЛО;
– Зняття санкцій з РФ за окупацію України;
– Зняття відповідальності з РФ за тисячі вбитих, поранених, закатованих, мільйони біженців, зруйнований регіон;
– Перекладання всієї відповідальності на Україну та українців. Кожен з українців буде платити за це десятки років;
– Втрату суверенності України, блокування руху в ЄС та НАТО через російських маріонеток.

Ми міняємо все це на так званий «мирний процес», який подається як найвища цінність.
Тобто:

– Тимчасове перемир’я, яке закінчиться відразу, як будуть виконані вимоги кремля;
– Чергове «розведення сил», тобто втрату українських територій;
– Продовження «переговорного процесу»;
– На можливість Зеленському в черговий раз зазирнути в очі Путіна в Нормандському форматі;
– На чергову обіцянку обміну полонених. Тепер вже 100 на 100, хоча на минулій Нормандській зустрічі Зеленському «жєлєзно» пообіцяли обміняти «всіх на всіх». Ми віддали беркут, терористів, садистів та вбивць. Нам тоді віддали ватних бабок та таксистів;
– На якісь бали для СН як «миротворців» до місцевих виборів.

От таку оборудку нам пропонують кремлівські кидали та їх подєльнікі з СН, ОПЗЖ та ТКГ.

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії