Ми йдемо! Дамо вогню!
Завтра, 8 липня, об 11:00 ми знову прийдемо під Печерський суд. А вони як миші знову плачуть, але жеруть кактус, стверджуючи, що ми не існуємо в реальності.
Ніхто не прийде – казали вони! Сто чоловік максимум покричать годинку і розійдуться – казали вони.
Нас прийшло вісім тисяч.
Ну, тепер точно не прийдуть! Другий раз не прийдуть! Сто чоловік максимум – казали вони.
Кілька тисяч пройшли через весь Київ від ДБР до Печерського суду. Де на них чекали ще тисячі. І нас було дванадцять тисяч.
Ну не можуть вони втретє прийти! Так не буває! Вони втомилися і їм набридло – кажуть вони. Літо, спека – кажуть вони. Ми їх взяли змором – кажуть вони.
Хрін вам! Ми прийдемо. Я не знаю, скільки нас буде точно. Але ті, хто чекає, що ми втомилися, знову здивуються. Нас буде більше й більше з кожним разом.
Просто вони не розуміють, що справа вийшла далеко за межі підтримки п’ятого Президента.
Це мобілізація та координація сил. Це навіть не демонстрація сили. Це розминка. Так м’язи після перерви згадують звичне навантаження. Наливаються силою і готуються до ривка.
Тому що нам набридло грати в толерантність, поки ви нищите країну. Ігри в терпіння закінчуються. Нам набридло, коли вони в черговий раз бруднять штани від страху, брешуть і говорять те, що ми хочемо чути. Але продовжують робити своє – демонтують Україну, яку ми будували шість років.
Ми приходимо під Печерський суд за всіх, кого переслідує та намагається репресувати влада. Точно так, як ми ходимо під всі суди над тими, кого намагаються виставити злочинцями. За їх патріотизм. За їх війну з росією. За Україну.
Порошенко – це просто як тектонічна плита. Її важко зрушити. Але якщо по самовпевненості зробити це, процес землетрусу невідворотний.
Я прийду завтра під Печерський суд. Тому що, якщо вони візьмуть верх, післязавтра може бути мій суд. Під який ніхто не прийде. Тому що будуть зайняті своїми судами. Тому що все дуже просто. Ворог вже проник до нас за спину. Ворог вже діє руками своїх смішних маріонеток. У яких зовсім не смішні наміри на наше знищення.
Тому ми прийдемо. І якщо треба – прийдемо ще раз. Поки не нагромадиться критична маса. В яку ці ідіоти не вірили ані в 13-му, ані в 14-му. Це не боти Порошенко прийшли. Це Україна прийшла. Поки дуже скромно. Просто прислала своїх представників. Для вашого напоумлення.
Але ви вже місяць ходите в мокрих штанях.
Подовжуйте. Ми готові.
Ви думаєте ми втомилися? Гаразд. Дамо вогню. Розчаруємо вас.
А ми чекаємо всіх своїх чудових і невтомних друзів.
Які прийдуть завтра, 8 липня, під Печерський суд об 11:00
І ти приходь. Ми вже нічого не доводимо. Ми робимо!
Реєструйся на подію і приходь.
Зроби репост і постав плюс в коментарі. Підтримай нас інформаційно.
Нехай до нас приєднуються все нові й нові люди.
Нам скоро знадобляться всі сили.
Завтра. Київ. 08 липня. 11:00. Печерський суд!
Вже сказано дуже багато чого. Можна сказати ще більш, але… Якщо хтось досі ще не зрозумів той факт, що Україну планомірно почали знищувати зсередини, то вже і не поясниш. Це як у 2014 та 2015 роках. Або забуваємо про все, що нас роз’єднувало, та беремо зброю до рук і відстоюємо свою країну, або гоняємо в голові думки «Потрібно це особисто мені чи не потрібно?».
Так і зараз. Або разом продовжуємо захищати країну, або… Сказано багато і можна сказати ще більш, але кожний вже обрав свій бік в смертельному протистоянні України проти Московії.
Друзі! Зустрічаємось завтра, 08 червня, об 11:0 біля Печерського суду. Зустрічаємось, щоби подивитись один одному в очі. Зустрічаємось, щоби зрозуміти, скільки нас і хто поруч…
Я не за Порошенка! Я з Порошенком!
P.S. Беріть з собою парасолі
Фото Олексій Плиско