Політ-лікнеп для блогера

Дописи багатьох товаришів-блогерів про діючих політиків мені нагадують волання штибу «ми вчора ходили на стриптиз, а там, уявіть – дупи показували».

Смішно? Вибачте, така реальність.

Я вже не раз писав – політики для мене поділяються на Талейранів і просто засранців. Чесний щирий і згодний у всьому з вами політик – це ілюзія, що існувати може виключно в уяві певних громадян. Таки політиків – не існує. Взагалі. Ніколи.

Ідучи на зустріч з політиком/міністром ви апріорі ідете туди де вам будуть нав’язувати свою думку, намагатися переконати в своїй правоті, і говорить ні про що. Інакше бути не може, бо не може бути НІКОЛИ.

Я знаю, всі збагнуть про якого політика/міністра ідеться в даному випадку, але я його свідомо не називаю, бо по-перше ніяк не є його шанувальником і сам маю до нього чимало питань. А по-друге, бо все сказане мною стосується однаково всіх політиків/міністрів незалежно від політсили і країни проживання.

Ще коли я працював журналістом, мене добивав цей засіб – змалювати ідеальний образ політика/міністра а потім розкритикувати політика/міністра існуючого за те, що він цьому образу не відповідає. Все добре, але шановні, так можна порівнянням зі святою з «житія» будь-яку сусідку виставити шахрайкою, злодійкою і шльондрою. Підіть зробіть отаке її порівняння на людях. Матимете багато цікавих вражень. Вас, зрештою зі святим з «житія» отак теж можна порівняти.

Ще один засіб – дати зрозуміти «я знаю як треба» і розкритикувати політика/міністра за те що він думає інакше. Маніпуляція в чистому вигляді.

Політики/міністри брехали, брешуть і завжди будуть брехати, маніпулювати і казати те, що хочете чути ви (а не те що є насправді), роблячи прямо протилежне. У них робота така. Завжди так було. Не вірите?

Скажіть мені коли Талейран був патріотом Франції – коли врятував Францію від розчленування на Віденському конгресі, чи коли продав Барраса Бонапарту, Бонапарта – англійцям та пацакам з Людовіком ХVІІ, а Людовіка – Луї-Філіпу? А? А в нашій історії хто був патріотом, Палій що бився за незалежність Правобережжя від поляків і був злитий пацакам Мазепою, Полуботок що загинув у Петропавлівський фортеці, батька та тестя якого покарали не без участі Мазепи, чи Мазепа зраджений водночас і Палієм, і Полуботком? Агов? Кого вважати патріотом, Петлюру що керував Україною до самої її загибелі, чи гетьмана Скоропадського що створив для Петлюри армію та заробив грошей і був тим самим Петлюрою скинутий? Кого?

Складно? Вітаю в світі реальної, а не ілюзорно-медяної політики, якою бачить її більшість наших громадян. Історія розкриє вам що нинішні політики/міністри подекуди – кошенята, порівняно з політичними монстрами минулого. Але ж історію ви не читаєте, ви читаєте ФБ. Правда?

З постів товаришів-блогерів очевидно одне, діючим політикам треба на стінах своїх кабінетів викарбувати фразу Талейрана: «Язик даний людині аби приховувати свої думки». Закарбувати – зустрічаючись з журналістами, блогерами, громадськими активістами треба говорити не правду (навіть не всю, а щось так на 60%), а вести діалог виключно у минулому та майбутньому часі, казати те що хоче почути аудиторія і взагалі за можливістю таких зустрічей уникати. А навіщо? Все одне ж з майже тригодинної бесіди почують лише про «жопу»…

Товариші-блогери збурені, що на стриптизі показують дупи? Чудово. Наступного разу замість стриптизу вас поведуть до церкви з півчими і запитають: «Ну як вам наш стриптиз? А ми про інший не відаємо». Правда гарно буде?

А найбільш гірке у всій цій історії те, що й так очевидно – коли товарищі-блогери самі стануть політиками/міністрами вони самі поводитимуться отак самісінько як политики/міністри чинні. Вся світова історія і всі роки незалежності України тому свідок – так було, так є і так буде. Будуть товариші-блогери такими самими – інакше в тому океані політичного лайна їм просто не виплисти. Потоплять. Затопчуть. З’їдять. У цій зграї товаришів виживає сильніший, тож бути такими самими політикам майбутнього просто приречено.

Дай Бог – аби не гіршими, цинічнішими та безжальнішими.