Рів з крокодилами
Завтра, 1 липня в 14:00 я знову вийду під Печерський суд на Володимирській, 15.
Навіщо?
Пам’ятаєте, як ми майже жартували щодо рову з крокодилами уздовж кордону з російською федерацією? Так ось – наша мрія майже збулася. Тільки навпаки.
Вони вже копають рів. Тільки не той, і не там. Цей рів повинен відокремити нас від усього світу. Щоб не зашкодити вбивці поглинути свою жертву.
Для цього треба стерти ту Україну, яка заново народилася в кінці 13 року.
Для цього треба зробити злочином Майдан, опір, війну за свободу і будь-які ознаки самоідентифікації.
У сьогоднішнього режиму є завдання. Помста п’ятому Президенту – бажана, але другорядна. Головне – поставити поза законом все, що ми зробили за останні роки, щоб вижити в стані агресії переважаючого ворога. Щоб зробити злочином будь-які атрибути самостійності. Мова, віра і армія – найбільш зручні для атаки, і найбільш ненависні ворогові.
А шість років активної участі в опорі агресії – повинні стати злочином кожного, хто долучився до нього.
Я не втомлюся повторювати слово «прецедент». Коли за дії по порятунку, відродженню і захисту інтересів країни дадуть реальний термін на стратегічному рівні Президента – ви все будете чекати своєї черги. І вона обов’язково прийде. Росія не залишає за спиною ворогів.
І ця влада виконає всі замовлення і завдання. Тому що працює по прецедентах. Великих і малих.
З одного боку Печерський суд – за виконання конституційних обов’язків Президента. З іншого боку – Орден княгині Ольги для Ірини Білик. Співачки ротом, яка каталася поспівати в окупований Крим в 15-му, поки ми впиралися і гинули на сході. Саме на день Конституції. Щоб зі смаком витерти ноги об нас і Конституцію відразу.
Нас просто привчають жити в оточенні рову з крокодилами. За законами крокодилів.
Тому що коли нас поставлять поза законом – вони неминуче приповзуть через відкритий зі свого боку кордон.
Хоча, найбільше вони розраховують, що ми самі один одного перегриземо. Це набагато вигідніше.
Тому я і йду під Печерський суд. Поки ще є опір і опозиція. Поки ще не до кінця знищили армію. Поки ми ще сила, і поки вони бояться нас, і зважають на нас.
Так, я вважаю п’ятого Президента Петра Порошенка єдиним реальним стрижнем опозиції і опору. Хтось із вас так не вважає. Але накриє, в разі чого, нас однаково. Тому що ми для них по іншу сторону барикади. Точніше – під іншу сторону лінії фронту.
Тому завтра під Печерським судом не тільки захист Порошенко. І не тільки самозахист. Це частина мобілізації здорових сил України. Тому, що ці сили нам скоро знадобляться.
Минулого разу нас було вісім тисяч. З одного боку – цілих вісім тисяч. З іншого боку – всього вісім тисяч.
Тому, що цього достатньо, щоб продемонструвати силу і готовність постояти за Україну.
І недостатньо для того, щоб не дати обнести себе ровом з крокодилами.
Тому приходь. І будь готовий.
Ми чекаємо вас завтра, 1 липня о 14:00 під Печерським судом на Володимирській, 15.
Переконливе прохання – не піддаватися на провокації, і не мати з собою заборонених предметів.
Вони нас і так бояться.
Тому що знають – ми закопаємо будь-який рів разом з крокодилами (хай вибачать мене захисники тварин). А потім викопаємо свій – у правильному місці.
Приходь. Зроби репост, постав “+” в коментарі – це буде інформаційною підтримкою. І приходь.
Поки нас не обнесли ровом з крокодилами.
P.S. Реєструйся на подію.
Я намагатимусь писати так, щоби мене зрозуміли. Щоби кожному було зрозумілі мої думки та те, що коїться в душі…
Завтра, тобто 01 липня 2020 року, Слуги Кремля знов влаштовують судилище. Чергове Печерне судилище. Начебто (хоча яке в дупу начебто) по вказівці з Кремля вони потужно атакують Петра Порошенко. П’ятого, а як вважають мільйони українців, що й сьомого Президента України. Атакують по усіх фронтах. Але атакують не його… Розумієте, друзі?! Не Порошенка… Ці потвори атакують Україну. Атакують все, що було здобуто за ці роки. Нахабно витирають ноги об Армію. Намагаються знищити Мову. Розтерти в борошно Віру! Щоби і сліду не залишилось. Щоби забули ті часи, коли ми відчули свою силу.
Рік тому такі тези напевно би викликали посмішку. Що ти, Петров, таке придумав? З глузду з’їхав? На стадіоні Зеленський же так гарно апелював до військових, навіть на коліна бухнувся. Згадував Небесну сотню. Хіба він може переступити через це?.. Але то було давно. Рік пройшов. І гучні промови на стадіоні так там і залишились.
Ні для кого вже не є таємницею, що, спираючись на політичну імпотенцію Потерпілого хлопчика на умовному лісапеді, в Україні підняла голову п’ята кремлівська колона. Все гучніше галас тих, хто готовий хоч завтра кинути Україну під армійські чоботи московитів. Різноманітні бойкі, медведчуки, шарії, портнови, королівські та інша наволоч вже ділять країну на улуси. Вважають, що справа зроблена. Можна спокійно гризти Україну, прикриваючись справами проти Порошенка.
Дійсно. Ну хто ж стане поруч з тим, на кого п’ять років лили мільйони тон інформаційного бруду? І, начебто, все зроблено задля того, щоби цій сивий чоловік залишився на самоті. Стільки грошей вкладено на інформаційну атаку. Сотні мільйонів гривень перекочували в кишені медійних акул. Все прорахували! Все… Окрім маленької дрібниці. Нас. Окрім впертої нації…
Я, Олексій Петров, лейтенант ЗСУ стану поруч з Петром Порошенком! Правий я зараз чи ні, не знаю! Час розсудить. Але краще зараз сказати своє слово, чим потім кусати лікті! Якщо вирішили судити його, судить і мене. За що? Та спитайте у портновсько-шарійовських посіпак. Вони підкажуть.
Спробуйте зрозуміти просту річ. Я не за Порошенка! Я з Порошенком! Тому що знищувати сильну та по справжньому незалежну Україну почали з нього. Якщо зараз промовчати, то наступними будемо МИ!
Ставайте поруч! Разом захистимо Україну! Разом збережемо її для нащадків! Сильну та незалежну Україну.
До зустрічі, друзі! Київ. 01 липня 2020 року. Печерський суд (на Володимирській). О 14:00.
