Як довго триматиметься режим Зеленського?
До моменту, коли йому припинять підігравати всередині країни.
Коли на дзвінок банкіру у прямому ефірі банкір спокійно відповість, що, соррі, це не ваша компетенція від слова «зеро», по-перше. А по-друге, я не можу обговорювати настільки серйозні питання на примітивному рівні, ми не в кіно.
Коли на дзвінок головлікарю із забороною приймати захисне спорядження від Порошенка лікар закономірно запитає, а де костюми від охорони здоров’я? І закриє свою богадільню до повного забезпечення ЗІЗ, витратними та дезінфекцією, як це і має бути.
Коли цілий голова ОДА відмовиться публічно брехати, прикриваючи зашквари і фантазії чинного президента.
Коли ректор університету не вдаватиме клоуна, в авральному режимі збираючи масовку, яка гратиме «студентів» на зустрічі із Зеленським. (І, до речі, претендуватиме на посаду міністра освіти, не маючи за спиною звинувачень у плагіаті).
Коли військового, який заявляє про скорочення добової пайки, не садитимуть на гауптвахту на три дні на одну воду. І не робитимуть це його безпосередні командири, які прикривають не стільки свій зад, скільки зад Зеленського і його призначенців.
Коли у країні знайдеться, прокинеться чи народиться достатня кількість людей, для яких почуття власної гідності – не порожній звук. Які зрозуміють, що принижуючись перед клоуном, пригинаючись перед клоуном і плазуючи перед клоуном, неможливо збудувати гідну країну. Що плазування взагалі несумісне з цінністю будь-чого.
І якщо у попередньому абзаці вам різонуло по вухах слово «клоун», і ви захищаєте цю професію, яка є затребуваною і гідною поваги на своєму місці, тобто у цирку, ви легко можете замінити його на інше. Профан, колаборант, запроданець…
Обов’язок кожного українця – не підлаштовуватися під гру, у якій ми апріорі не можемо виграти, тому що це не наша гра. А принаймні прямо називати біле білим, а чорне – чорним.
