А Шуфрич продовжує посміхатися…
Наприкінці ще 2018 року в студії “Право на владу” компанія патріотів в складі Білєцький-Бутусов-А. Геращенко та примкнувший до них нардеп Вінник завзято поносили Начальника Генштаба Муженка та рикошетом, звичайно, Порошенка.
В тій же студії сидів Шуфрич і задоволено посміхався, спостерігаючи за тим, як без згадування РФ у всіх проблемах армії та диверсіях на складах РАО ті добродії звинувачували тодішню владу… хоча самі нею ж і були.
Дійшло до того, що ведуча Мосейчук стала задавати питання меру одного з неокупованих міст Донбасу – “чи довіряєте ви ЗСУ?”, а та у відповідь бубніла шось “вот коґда у нас размещалась стратегіческая авіация…”. Це вона за УРСР так ностальгувала.
І жоден з тих товаріщєй не обурився такою маніпуляцією, всі відпрацьовували свій бубновий інтерес, не помітивши (а може, і помітивши), як співпали в тезах з московською пропагандою.
Я теж був в тій студії, трохи шокований словами тих людей, бо тільки починав розбиратися в сортах українських патріотів, і запропонував їм, таким розумним, піти до армії на півроку-рік та показати, як треба.
І окремо запитав Білецького, як він такою антидержавною риторикою збирається виховувати гранітну волю народу, про яку так багато говорили націоналісти.
Звичайно, у відповідь були посмішки, блиск окулярів та вереск Геращенко, – такі аргументи для них були недоступні, вони задля своїх інтересів свідомо руйнували довіру до держави.
Вони добилися свого, – вже більше року немає тих, кого вони так дружно з Москвою ненавиділи, їхні патрони та замовники при повноті влади…
… і як?
Зруйновано всі досягнення, і хоч хтось визнав свою співучасть у теперішній деградації?
Навпаки, роблять сложниє ліца, надувають щоки та щось там знову критикують, але так і не пішли до армії допомогти своєму Хомчаку та найвеличнішому.
Тому якщо когось і треба змінювати, то саме таких трепливих “журналістів”, “націоналістів” та “політиків”, які завжди обслуговуватимуть інтереси господарів, а не держави та народу.
Це невиконане завдання суспільства, через яке ми котимося назад до малоросії.
А Шуфрич продовжує посміхатися.
