Україні потрібні ідеї, які можуть стати національними проектами

Volodymyr Omelyan
Володимир Омелян

Чи міг би популіст запустити ракету?

Чи міг би абсолютно некомпетентний чоловік бодай уявити нову реальність?

Успіх – це 99% важкої праці та 1% везіння!



Вітаю нас в новій ері!

Де все буде швидше, простіше й розумніше.

І, якщо ми оберемо розумних лідерів, так буде і в Україні.

Україні потрібні ідеї, які можуть стати національними проектами

* * *

Україні потрібні ідеї, які можуть стати національними проектами.

Такі ідеї народжуються у довгій фаховій дискусії ініціативно або під тиском зовнішніх обставин.

Ситуація в Броварах не повинна просто завершитися з’ясуванням обставин конфлікту, а стати каталізатором визначення причин, наведення порядку і створення нової реальності. Бо інакше завтра будемо розбиратися з маршрутом Кривий Ріг – Київ, а післязавтра обговорювати ядерну війну між Київською Перепічкою і Велюром.

Причина перестрілки проста: відсутність прозорої справедливої конкуренції та корупційні схеми.

З метою вирішення ситуації необхідно, на першому етапі, завершити автобусну реформу, запровадити ринкову конкуренцію на прозорих рівних правилах, вивести перевізників з сірої та чорної зони, де ніхто не платить податків і «домовляється» з чиновниками, у білу площину.

Другий етап: комплексний підхід до транспортної моделі міських агломерацій України та поєднання їх зручним і швидким транспортом.
Для Києва, як і для багатьох інших великих міст – це повернення трамваїв, в тому числі швидкісних. Трамвай повинен повернутися в центральну, історичну частину міста, знову об’єднати Лівий і Правий береги, з’єднати Київ з містами-супутниками, зокрема з Броварами, Борисполем. Це колись було, і нове збудувати можливо. Трамвай перевозить в рази більше пасажирів за автобус чи тролейбус, в рази дешевший за метро. Це екологічно: 80% викидів у повітря у містах – це автомобільний транспорт! І саме цим шляхом зараз йде Європа, роблячи власні міста зручними, комфортними і чистими.

Будуючи нову логістику України, ми завантажуємо власне виробництво рейок, шпал, підстанцій, електричних мереж, маємо куди дівати надлишкову електроенергію, запускаємо і розвиваємо виробництво сучасного електротранспорту, створюємо десятки тисяч нових робочих місць.
Як ми це вже зробили в авіаційній і дорожній галузях у 2016-19 рр.

Приміром, Страсбург: місто, яке в 1960 році вирішило закрити власну трамвайну мережу у понад 200 км і замінити трамваї на автобуси і легкові авто, в 1990-х повністю змінило свою думку, повернулося до трамваїв. І спеціально сконструйований для Страсбургу трамвай є не просто окрасою і візиткою міста, а поєднує навіть з сусідніми німецькими містами.

Дорого?
До 2002 року на будівництво трамвайної мережі Страсбургу було витрачено 477 млн. євро. Ще 304 млн. пішло на наступну фазу розширення з 2002 р. На купівлю рухомого складу витратили 216 млн. євро – з них 118 млн. на Євротрами та 98 на Альстоми.

Україні потрібні ідеї, які можуть стати національними проектами

Нагадаю, бюджет все ще недобудованого Подільсько-Воскресенського мосту вже перевалив за 1 млрд дол США!

Чи це потрібно?
Так, потрібно! Бо якщо український Ілон Маск не зможе швидко доїхати з Броварів до Києва на навчання чи з Солоного в Дніпро на роботу, а загине десь в перестрілці біля кіоску з шаурмою, ми ніколи не зможемо полетіти в космос.
Як і не зможемо відправити в космос тих, кого потрібно…

Поділитися:
Share

Усі відео