Білому Дому варто дещо нагадати

Volodymyr Ariev
Володимир Ар’єв

Спільна заява Трампа і Путіна. Вони зробили перерву на боротьбу з коронавірусом на відзначення річниці зустрічі союзників на Ельбі. І раптом читаємо:

«Дух Ельби» – це приклад того, як наші країни можуть забути про розбіжності, встановити довіру та співпрацювати заради гідної мети».

Я би ще нагадав про інші «духи», коли політична амнезія та співпраця Росії та США заради «гідної мети» призводила до неприємностей Україні:

* 1919, паризька мирна конференція, де Вілсон і Лансінг проігнорували боротьбу України за державність, роблячи ставку на Денікіна і Колчака, та погодилися на відновлення Польщі за рахунок української Галичини;
*1932-33, коли у Вашингтоні не помічали голодомор через активну інжерно-наукову співпрацю зі Сталіним. Чого варті хоча б брехливі публікації Волтера Дюранті, московського кореспондента New York Times, який заперечував голод і отримав Пулітцерівську премію.

Я вже не буду детально згадувати про Буша з «котлетою по-київські» у 1991 чи тиху відмову від гарантій безпеки Україні за Будапештським меморандумом у 2014.

Проте, Білому Дому варто нагадати деякі моменти минулого та наслідки грубих помилок. А також той факт, що з американцями на Ельбі 75 років тому зустрілося чимало українців.

 

Карикатура © Сергій Йолкін/DW

Поділитися:
Share
Усі відео