Проти інформаційних диверсій потрібно діяти військовими методами

Костюк Олександр

Намагатися переконувати прихильників Зе, а тим більше боротися з ними, – заняття важке і безперспективне. Просто тому, що ми боремося не з причиною, а з наслідками.

Причина, звичайно ж, це:

1. Масс-медіа, 90% яких захоплено 5-ю колоною ворога або союзними йому олігархами;
2. Агенти впливу кремля, які формують руйнівні для держави тези, вправно розбавляючи їх тріскотнею про «переживання за Україну», «боротьбу з корупцією», показним патріотизмом чи націоналізмом. Саме їм в першу чергу безперебійно надаються прайм-тайми на рейтингових телеканалах та перші сторінки ЗМІ.

Конкретно це:

– 5-а колона кремля: Медведчуки, Рабіновічі, Шарії, Усикі та їм подібні, вони орієнтовані на російськомовних, ностальгуючих за СРСР і т.п.;
– Практично всі керівники націоналістичних організацій. Справжніх націоналістів у нас фактично немає (ті, що є, не розкручені через ЗМІ, не фінансуються і практично невідомі). Саме псевдонаціоналісти вибивають з-під держави опору з найбільш патріотичних і пасіонарних українців, одурманюючи їх руйнівним антидержавницьким радикалізмом;
– Записні антикорупціонери, завдання яких, використовуючи проблему корупції як важіль, шельмувати і валити політиків, які чинять спротив кремлю (характерно, що зараз їх послуги не задіяні – справу зроблено);
– Псевдо-патріоти, псевдо-активісти на кшталт Савченко, Семенченка, Парасюка , Пашиніна, штучно розкручені через підконтрольні ЗМІ;
– Когорта журналістів, експертів, блогерів, вічних опозиціонерів, «білопальтовців», які використовують метод явних чи майстерно завуальованих наклепів, метод «всьо нє так» (нічого конкретного не пропонуючи), мета яких – вибивати опору з-під державників, поширювати настрої тотального розчарування, підштовхувати до анархії.

Фактично це є десант ворога в нашому тилу. Десант дуже добре профінансований, організований, чітко керований з єдиного центру. Це ворожі загони, які діють в тилу і зводять нанівець всі зусилля патріотичних, державницьких сил. І сили надто нерівні. Якщо допис справді патріотичного журналіста чи блогера прочитають кілька тисяч, то маніпуляції агентів впливу поширюються телеканалами та ЗМІ з мільйонною аудиторію. Це і є реальне співвідношення сил на цьому фронті.

Насправді, найперша потреба нашої боротьби за незалежність – забрати у ворога інформаційні канали з мільйонною аудиторію. Перекрити канали фінансування. Здолати цих внутрішніх диверсантів, нейтралізувати їх тим чи іншим способом. Інакше Україна та українці приречені на самопоборювання, руйнацію власної держави, самознищення, що ми фактично й спостерігаємо протягом останнього року.

Автор