Про системи цінностей
Буття людини, мислення, відношення до світу і людей, мотиви її рішень, самі рішення і дії по реалізації власних рішень визначаються морально-ціннісним базисом, який сформувався. Можна сказати, що такий базис і є фундаментом, основою особистості людини.
Сукупність індивідуальних систем цінностей формує морально-ціннісну модель в межах групи чи цілої нації. Звичайно, по закону еволюції ні одна група не може бути однорідною, тому завжди є певний процент виключення з правил як в одну сторону, так і в іншу.
Системи цінностей для всіх рівнів бувають:
1. Еталонна, ідеальна – та, яку хочеться мати, але якої по факту немає. Формується як ціль, до якої треба йти. Ідея “комунізму” чи “раю” – яскравий приклад такої системи цінностей.
2. Декларована. Набір тих цінностей, яких по факту немає чи мало, але індивідуум, група, нація декларують як такий, що має місце, що ніби є справжнім.
Зазвичай, люди завжди демонструють маски один перед одним, намагаючись обманути інших. Лють і агресія на інших виникають практично завжди з причини того, що партнер, опонент не піддався такому обману, не повірив в декларовану маску чи сприйняв цю маніфестацію не так, як хотілося маніфестатору декларативної системи цінностей.
3. Фактична, справжня система цінностей. По факту навіть сам носій реальної системи цінностей не знає про неї, максимально ховає від себе в глибини підсвідомості та всяко від неї відхрещується.
Але по факту якраз оця, справжня система цінностей повністю управляє людиною/групою, повністю визначає їх мислення, рішення, дії, реакції… Тільки в рідкісних випадках людина може бути наскільки цілісною і ресурсною, що змогла сформувати таку справжню систему цінностей, яку може сміливо декларувати.
Чим нижче людина по своїй ресурсності, тим більше фокус маніфестації себе і своїх цінностей зміщається до першого пункту. Як правило, низкоресурсні люди вимагають, щоб їх оцінювали по їх бажаннях, а не по реальних справах. І готові буквально знищити кожного, хто сумнівається в цьому. Найхарактерніший приклад таких людей – релігійні фанатики чи фанатики інших вірувань. Злий жарт/закон нашого Всесвіту в тому, що обманювати вдається тільки самих себе.., а інших можна хіба що заставити вірити або купити таку віру.
Людина насправді є не тим, ким вона хоче бути, а тим, що ховає від себе, ховає в глибини власної підсвідомості. І чим глибше від себе ховає, тим фундаментальніший вплив це має на саму людину.
Чому люди бояться справжньої психотерапії? Тому що дуже бояться побачити себе справжнього, взнати свою внутрішню суть.
Чому люди легко ведуться на брехню, на маніпуляції та звертаються до всяких шахраїв по допомогу? Тому що такі спеціалісти зазвичай підтверджують їх наглючені уявлення про себе: говори те, що людині подобається слухати про себе, і завжди будеш мати репутацію хорошого спеціаліста, справжнього друга і близької людини.
Середньостатистична людина вибудовує цілий багатошаровий скафанадр/кокон для захисту від самої себе усвідомлення справжньої внутрішньої суті та для приховування її від інших. І при цьому розмальовує цей скафандр/кокон яскравими фарбами декларованих і ідеальних цінностей. На ці процеси люди витрачають більшу частину свого часу і своїх життєвих ресурсів.
А на все решту – на заробляння грошей, на створення і підтримку відносин з іншими і т.д. – витрачаються тільки крихти, які залишаються після витрат на створення власних коконів і масок.
