Коли настане мир…

Volodymyr Omelyan
Володимир Омелян

Історія нас вчить, що вона нас нічого не вчить!
Особливо, якщо історію не вчили і не знають.

Кумедно спостерігати за тими українськими президентами, які починають свій шлях на найвищій державній посаді з бажання порозумітися з Росією. В цьому бажанні вони органічні: через совкове виховання, бізнес чи елементарну меншовартість: Париж чи Брюссель далекі й незрозумілі, а Москва – то є Москва… Єдині виключення з цієї історії: Ющенко і Порошенко. Одного московити отруїли, другий був змушений з ними воювати. Тому ілюзій не було одразу.

Як виглядає цей шлях порозуміння:



– політичний на рівні глав держав і їх довірених осіб,
– бізнесовий через наближених олігархів,
– церковний через московську церкву в Україні.

Зеленський вже випробував два перші шляхи з нульовим результатом.
Путін не вірить ні Зеленському, ні Єрмаку, бо ці двоє можуть пообіцяти все, але нездатні ніщо з обіцяного виконати через владне безсилля. Тому єдине чим цінні вони для Путіна, що вкидають Україну в ще більший хаос і економічне провалля. Тоді легше завершити окупацію і відновити Російську імперію.
Українські олігархи, вірніше, деякі з них, готові домовитися з Москвою заради преференцій для власного бізнесу. Але власні домовленості вони можуть втілювати лише шляхом впливу на Зеленського. Чому це не дає жодного ефекту, написав вище.

Залишився третій шлях – церковний. І тут, на Великдень, московські попи завдали Зеленському неочікуваного для нього підступного удару.

Що важливо для Зе сьогодні: пройти пандемію без великих жертв. Бо якщо будуть масові смерті, які плавно перейдуть в обвал економіки, – не факт, що Зеленський доживе до кінця літа. Щонайменше, політично. Тому, щоб стримати пандемію, вводяться максимальні обмеження, фальсифікується статистика щодо реальної смертності від коронавірусу, проводиться мінімальна кількість тестів. Далі, у разі успіху, Зеленський виходить до нації з простим посланням: «Ми перемогли. Краще бути бідним, але живим. Помилки в економічній політиці не мої, а через світову кризу і Сороса. Все буде добре».

І тут, майже в момент кульмінації, московська церква збирає віруючих у храмах. Десятки тисяч вірян у розплідниках хвороби, духовної та фізичної. Це питання не про гроші, московській церкві є за що жити; це питання не віри, в Росії заборонили службу на свята; питання не релігії, Зеленський не ходить ні в церкву, ні в синагогу, ні в мечеть; це питання диверсії проти Зеленського: хворих має бути дуже багато, в Україні має панувати перманентна криза.

З Москвою та золотоординцями можна домовлятися лише з позиції сили.
І, щоб угода була вічною, раз на 50 років треба палити Москву.
Тоді настане мир.

В усіх інших випадках, що би не обіцяв Кремль, в будь-яку зручну мить вони вдарять у спину.

 

На заставці: Велика московська пожежа 21 червня 1547 р.  Автор невідомий.

Поділитися:
Share

Усі відео
  • Усі категорії