Повна Рада помилок

Тарас Чорновіл

“Маю право на помилку”, – сказав усміхнений патологоанатом, який вирішив цього дощового дня підмінити приятеля-хірурга в Феофанії…

До операційної якраз завозили когось із нардепів-слуг…

Курча! Та ви самі суцільна помилка природи! На цілу голову…


Erokhin Ivan

Флешмобное.

То, что весь творческий коллектив “Слуг Урода” давно и плодотворно не дружит с головой, ни для кого не было секретом.

Но поражает та настырность и упорство, с которымb правящая партия раз за разом об этом напоминает…


Mark Savchuk

«Коронавирус – это маркетинговый ход», – депутат Смаглюк.

«На востоке “постреливают”», – Президент Зеленский.

Ошибки политиков – это смерти солдат на войне.
Ошибки политиков – это смерти медиков во время эпидемии.
Ошибки политиков – это убитая экономика и будущее их граждан.

Это МАКСИМАЛЬНОЕ неуважение к своим избирателям.


Сергей Марченко

Про право на помилку. Його мають всі. Але всі мають його по-різному.

Найбільше прав на помилку мають діти. Світ так влаштований, що люди вчаться на своїх помилках. Тому діти просто зобов’язані зробити свої помилки. Вхопитися за гаряче. Лизнути на морозі метал. Вкрасти у друга. Збрехати мамі. Чим менша дитина, тим терпиміше суспільство реагує на його помилки. Якщо в першому класі Вова вкраде у Тані яблуко, йому просто скажуть, що так не можна робити. Але якщо Вова вкраде у Тані яблуко у випускному класі, його можуть відметелити, як гамана.

В дорослому віці люди теж мають право на помилку. Найчастіше ми надаємо таке право людям некваліфікованої праці. Від них ніхто не чекає досконалості. Якщо прибиральниця неякісно помила підлогу, ніхто не буде розповідати їй, як вона неприпустимо помилилася, а просто скажуть перемити і все.

Чим вища посада, тим менше права на помилку. Якщо будівельник неправильно покладе в кладку цеглину, це буде помилка. Але ця помилка не приведе до фатальних наслідків. Якщо архітектор неправильно спроектує будівлю, можуть загинути люди. Тому спеціалісти, керівники, власники мають набагато менше права на помилку. Бо від їхніх рішень залежить доля багатьох людей.

Є професії, де права на помилку немає. Чи було право на помилку у розробників Чорнобильських ядерних реакторів? У Зеленського кажуть, що так. Переконаний, що ні!!!

Такі люди як проектувальники ядерних реакторів, хірурги, генерали, президенти, високопосадовці втрачають право на помилку, як тільки беруться за таку роботу. Право на помилку мають не всі! І точно ніхто не має права на цілу низку помилок.

* * *

Іще пару слів про помилки.

Помилятися мають право люди. Інституції не мають права на помилки.

Саме тому флешмоб Слуг такий убогий. Бо так, вчитель має право на помилку. Але інституції – офіс президента чи МОН, які курували проект дистанційної освіти, – права на помилку не мають.

І коли Слуги натягують сову на глобус і намагаються грандіозні провали своїх, очищених від корупції, діджитальних і невідпорно прогресивних молодих інституцій спихнути на помилки вчителів і пробити на жалість, це виглядає гидко. Прикрили свої голі жопи вчителями.


Зоя Ярош

Про акцію «маю право на помилку».

Розкажіть це, наприклад, саперам.
А, ні, не розкажете. Бо кожен з них, хто помилився, – вже мертвий.

А той, хто не помилявся, – на фронті. Ризикуючи життям щодня. Поки ви влаштовуєте дурнуваті флеш-моби.

Вчіться вже відповідальності, вчіться. Вже, насправді, пізно. Але хоч зараз, поки ще є хоч якийсь шанс на виживання.

На фото – народні депутати України. Ви їх обрали. А оці дєвочки точно розуміють ціну помилки депутата?


Anna Amargo

У мене сьогодні надважкий день. Я тут проїздом. І ось.

Як думаєте, вони реально вважають, що флешмоб на захист вчителів з фразою “Маю право на помилку” зайде в країні, де майже всі пам’ятають, як їх гнобили в школі за неправильну кількість пропущених клітинок у зошиті, за зайві думки в творі “гєрой нашого врємєні”, “як я літо провів”, за трішки підфарбовані губи і за занадто довге волосся?

Ну-ну, міло-міло.

І, до речі.

У формули “Я маю право на помилку” є продовження, якщо що.

Цілою вона звучить як: “Маю право на помилку, бо відповідальність несу”.


Дмитро “Калинчук” Вовнянко

А ви звернули увагу на те, з якою наполегливістю нардепи «Слуги народу» та ЗЕблогери прищеплюють думку, ніби невдоволення онлайн-школою – це закиди вчителям, які зробили механічну помилку? Класично намагаються перекласти з хворої голови на здорову…

Ні, дорогенькі, до вчителів як раз претензій найменше – людям властиво помилятися, а серед вчителів чимало класних професіоналів.

Обурення викликає те, як студії «Квартал 95» та «Мама хохотала» видають халтуру – з накладками і помилками в прямому ефірі. Редактури нема. Робота з матеріалом на рівні Мендель.

Онлайн-уроки зроблені «на відчепися». А оплачує все це диво держава. З моїх податків.


Валерій Прозапас

“Хужє нє будєт!”, яке трансформувалося в “Маю право на помилку!”, закінчиться “Понять і простіть!”

І знаєте, поймут і простят, бо за цією ж самою інфантильною формулою живе переважна більшість населення та його зрадлива “еліта”, яка приводить кожне покоління українців до колективного самогубства.

Не знаю, чи випаде шанс знову змінити вектор розвитку з малоросійського на державницький (хоч нарід його не заслуговує, проте заслуговують герої минулого та сьогодення), але щоби отримати його, точно доведеться припинити “понімать і прощать” “помилки”, які нічим не відрізняються від злочинів та зради.


Татьяна Худякова

«Я имею право на ошибку», – подумал работник химпрома и на мешке с крысиным ядом написал «Сода пищевая».
«Я имею право на ошибку», – подумал таксист и всосал поллитра водочки перед сменой.
«Я имею право на ошибку», – подумал судья и невиновный сел на 15 лет.
«Я имею право на ошибку», – подумал газовщик, и больше в этом доме никто не живёт.
«Я имею право на ошибку», – подумала медсестра и вместо 5% глюкозы взяла 40%.
«Я имею право на ошибку», – подумал реаниматолог и перепутал гипергликемию с эпилепсией.
«Я имею право на ошибку», – подумал ИТРовец на АЭС и …

«Я имею право на ошибку», – подумал депутат от Слуги Народа, и ничего не изменилось.

Потому что кроме ошибок он не сделал вообще ничего. Депутаты, получившие мандаты по ошибке людей, имеющих право ошибаться, яростно отстаивают своё право быть никчемными.

Зелёная слизь давно уже начала гордо декларировать своё ничтожество. «Я – дебил», «Я – профан», – заявляли чиновники гордо, с вызовом даже. И восхитительный флешмоб с футболками чуть более чем полностью соответствует своим носителям.

Логика потрясает.
Учителя показали свою некомпетентность. Не один, не два, массово. Позорно и публично.
По логике вещей, надо бы извиниться перед детьми, в головы которых упоённо срут годами профнепригодные учителя. Перед родителями, которые из года в год оплачивают работу педагогов, допускающих вопиющие ошибки.
По логике вещей, надо бы отправить их, как минимум, на курсы повышения квалификации.
Но нет.
Выходит слизь и отстаивает право каждого быть слизью, получая при этом зарплату и право голоса. А в особо удачных раскладах – ещё и право законотворчества. Право УПРАВЛЕНИЯ страной.

Вы, черти, уже наошибались столько, сколько и Овощу с рыгами не снилось. У вас что ни день, то рекорд по зашкварам. И я понимаю, почему вы оправдываете «право на ошибку»: очень некомфортно ощущать себя тупым ипланом среди умных и образованных. А вот на фоне учителей, переселивших полярных медведей в Антарктику, можно ощущать себя людьми. Не в Атлантиду же переселили? Ну и норм.

Так что не удивили, нет.

Просто очень хочется, чтоб вы немножко поняли разницу между ошибкой того, кто учится, и ошибкой того, кто учит. И ещё пожелать вам хирурга, имеющего право на ошибку. И такого же патологоанатома потом, который немношк ошибётся так, чтоб ошибку хирурга никто не заметил.